Українська

Deutsch

English

A-я

Пошук

Головна

 Кловський ліцей №77

НОВИНИ

ІСТОРІЯ

ОСВІТА

ДІЯЛЬНІСТЬ

МУЗЕЙ

ГАЛЕРЕЯ

МІСЦЕВІСТЬ

ФОРУМ

КОРИСНІ ЛІНКИ 

КЛОВСЬКА ГАЛЕРЕЯ

БЛАГОДІЙНІСТЬ

ВІДВІДУВАЧІ

КОЛЕГИ

ВИКЛАДАЧІ, УЧНІ

Кловська галерея

Кловська галерея була відкрита при музеї історії Кловського ліцею №77 у лютому 2002 року. І хоча минуло лише більше року після її заснування, експозиції галереї вже здобули своїх прихильників. 

Тут експонуються роботи київських художників, фотохудожників, майстрів декоративного та прикладного мистецтва, матеріали з архіву. Велику популярність серед наших відвідувачів здобули недавні фотовиставки Олександра Ранчукова, Ігора Гільбо, розпис на склі та ляльки майстрині Оксани Цюпи , роботи Світлани Деренчук >>

________________________________________________________________________

Творчість Світлани Деренчук

Творчість Світлани Деренчук важко піддається класифікації. Простіше за все, звичайно, було б проголосити її примітивісткою, хоча такий термінологічний "ярлик" міг би, хіба що заспокоїти, але нічого не пояснив би.

Роботи Деренчук дуже важко до чогось звести... При всіх виникаючих асоціаціях (ікони, росіяни народні картини XVІІ- XVІІІ вв.) вони цілком, більш того - гранично самодостатні. Причому до замкнутості на собі. Реальної або удаваної - це вже інше питання.

У творчості Світлани Деренчук присутня таємниця, що відчувається у всьому , - у розписних дошках на сюжети петровських, а те і допетровських часів ("Маленькі картинки", "Гуляку кусає собака"), у маленьких картинах на склі, де зовсім зненацька виникають теми й образи срібного століття ("Дама коло ставка", "Дама-незнайомка"), у фантастичних, водночас забавних і моторошних рибах і птахах ("Птах із крокодилячими лапами", "Гніздування синього птаха"), у ляльці, що називається "Моцарт", і в "Портреті Эдгара По"; але, мабуть, найглибші таємниці - у мальовничих добутках , найбільших і, як чомусь здається, найхарактерніших для художниці. В інших роботах (навіть у сумній історії покусаного гуляки) панує предстояння - урочисте і більш-менш зрозуміле . У картинах – навпаки, завжди щось відбувається . Це "щось" виявляється не те щоб незрозумілим або незбагненним, але перерваним у найбільш вирішальний, найважливіший момент. Іншими словами, глядач бачить героїв Світлани Деренчук, але не може застигнути їх зненацька: вони теж його бачать (і бачать своїми разючими очима-буравчиками майже, у прямому значенні слова, наскрізь) і терпляче чекають, коли їм дадуть спокій ; а чекати вони, зрозуміло, можуть дуже довго. "Шапка Наполеона", "Сирітський притулок", "Вінчання", "Мужик задумався", "Утратився " при всій зовнішній щирості їхніх сюжетів (прогулянка двох сиріток під доглядом черниці, що втратилося щеня і т.д. ) - намальовані "таємниці за сімома печатками". Навіть мальовниче "Святе сімейство" створює зовсім інше враження, аніж намальовані на невеликих дошках епізоди з життя ("Святий Євстафій", "Святий Мартиниан і Фотинья"). Цей світ цілком самодостатній. Він не має потреби у випадкових свідках. І, бути може, саме тому дивитися на нього хоч одним оком - майже чудо.

 Матеріал із газети “Київскі Відомости”

____________________________________________________________________________________

українські пейзажі Олександра Лінчевського , роботи дітей, що загинули під час війни (виставки дитячих малюнків з концентраційного табору Терезін “а метелика я тут не бачив”), наші династії тощо. 

Дуже приємно, коли відвідувачі галереї – діти та дорослі – пишуть свої відгуки про враження від побаченого тут. Так у книзі відгуків зараз міститься понад 1000 відгуків. 

Нашу галерею окрім учнів часто відвідують батьки, київська інтелігенція.  

Відкриттю кожної виставки передує активна творча й підготовча робота, у якій приймає участь молоде покоління – наші учні. Виставки урочисто відкриваються, запрошення на них можуть отримати усі бажаючі. 

У цій галереї кожен – і великий, й малий – може знайти щось цікаве і нове для себе,  щось особливе для своєї душі.   

Завдяки такій галереї школа стає теплішою, стає своєю, рідною... 

Про виставки у Кловській галереї знімають фільми. Самі учні ліцею ведуть кінохроніку. 

 на початок сторінки