|
|
|
|
|
|
|
Кловський ліцей №77 |
|
МІСЦЕВІСТЬ |
|||||||||
|
|
МІСЦЕВІСТЬ
|
 |
Місцевість |
||
|
Кловський ліцей №77 розташований в центральній частині міста Києва - Печерському районі, що є одним із найстаріших й мальовничіших районів столиці. Печерський район має свою історію - цікаву, багату, і трохи таємничу... Iсторiя Печерського району
Першi мурованi споруди в районi з'явилися ще в XI ст. в Печерському монастирi. Слава його поширилася на весь православний свiт, вiдтак Київ став величезним притягальним центром i виникла приказка "Язик до Києва доведе" - на прощу, на Печерськ, де при монастирi вже в XII ст. iснувало значне поселення. Збiгав час. Наприкiнцi XVII ст. Печерське мiстечко стає вiйськове адмiнiстративним центром Києва. Гетьман Iван Самойлович починає спорудження земляної фортецi, а згодом гетьман Iван Мазепа зводить обороннi мури з вежами церквами довкола лаври, дає великi кошти на церковне будiвництво. Полковники Вiйська Запорiзького також надають кошти на розбудову й прикрашення Печерського, Микiльського, Видубицького, Михайлiвського Золотоверхого монастирiв, на розвиток української нацiональної культури; її поширювали i лаврська школа, лаврськi друкарня та iконописна майстерня. Рiзнопланове значення Печерська зростає впродовж наступних часiв. У серединi XVIII ст. тут зводяться Царський (Марийський) та Кловський палаци, будинок київських генерал-губернаторiв, мурованi брами й пороховi льохи, вдосконалюються фортифiкацiйнi споруди Печерської фортецi. Наприкiнцi XVIII ст. напроти лаври будується величезний арсенал з жовтої київської цегли. Зелену глину для випалення цiєї цегли видобували тут-таки, на схилах Днiпра i Либедi, i тi цегельнi стали першими промисловими пiдприємствами району. З такої ж цегли побудовано згодом всю нову Печерську фортецю на величезному теренi плато - Василькiвське та Госпiтальне укрiплення, казарми, обороннi вежi, мури, новий арсенал, а ще - iнститут шляхетних дiвчат, бики Ланцюгового мосту через Днiпро. З розвитком капiталiзму швидко зростає й розбудовується Київ. У XIX ст. виникає вулиця Хрещатик, i старий Київ зливається з Печерськом. Утворюються характернi дiлянки забудови й розселення киян. Дiловий Хрещатик - банки, контори, бiржа. Аристократичнi Липки - розкiшнi особняки царської адмiнiстрацiї та заможних киян. Надднiпрянськi сади. Напiввiйськовий, напiвцерковний Печерськ, з єдиним промисловим пiдприємством - заводом "Арсенал". Мiщанський Звiринець, Саперна Слобiдка, монастирi, кладовища та просто гаї, урoчища на горах та в ярах. Мiсце страт - Лисогiрський форт. На зламi ХIХ-ХХ ст. на теренi сучасного Печерського району вже дiяли мiський Музей старовини й мистецтв, зали Дворянського та Купецького зiбрань, iподром. Під час Першої світової війни... Пiд час першої свiтової вiйни Печерськ швидко мiлiтаризується: розширюється арсенал, зводяться вiйськовi училища, прокладаються залiзничнi колiї до всiх вiйськових об'єктiв. Визвольнi змагання 1917-1920 рр. роблять Печерський район ареною братовбивчих бойових дiй, а каральнi органи кожної протиборствуючої сторони обирають за свiй осiдок панськi Липки. Нове пiднесення переживає Печерський район пiсля 1934 р., коли з переведенням столицi України з Харкова до Києва в Липках розмiстилися урядовi заклади. Водночас було знищено безлiч пам'яток культової архiтектури, кладовище "Аскольдова могила". В 30-i роки споруджено Верховну Раду, гiгантський будинок НКВС (нинi - Кабiнет Мiнiстрiв), клуби, школи, дитячi садки та ясла, численнi житловi будинки, стадiон "Динамо", набережну Днiпра. Друга свiтова вiйна завдала страшних ран Печерську, як i всьому мiсту. Досi залишається руїною Успенський собор лаври, знищений пiд час окупацiї мiста нiмецькими вiйськами. У повоєннi роки одними з перших масово були забудованi котеджами околицi - Багринова гора, Старонаводницька вулиця, потiм почалося масове будiвництво багатоповерхових житлових будинкiв у пiвденнiй частинi району - вулицi Бастiонна, Кiквiдзе, бульвар Дружби народiв. У 60-i роки прокладено й забудовано бульвар Лесi Українки та прилеглi вулицi. В старовинному Аносовському саду 1957 р. влаштовано парк Слави з обелiском i Вiчним вогнем над Могилою Невiдомого Солдата та з 34 могилами героїв, що полягли в боях за Київ у 1941 та 1943 рр. Парк Слави за усталеною традицiєю став мiсцем загальномiських урочистостей у День Перемоги. В останнi десятирiччя в районi з'явилося багато нових громадських споруд i закладiв та житловi масиви - на мiсцi колишнього iподрому, а потiм - на Старонаводницькiй вулицi. В 1981р. був урочисто вiдкритий Меморiальний комплекс "Український державний музей iсторiї Великої Вiтчизняної вiйни 1941 - 1945рр". На березi Днiпра встановлено пам'ятний знак заснуванню Києва, а в Кловському палацi вiдкрито Музей iсторiї Києва. В рiк 60-рiччя голодомору на Михайлiвському майданi встановлено пам'ятник цiєї страшної сторiнки доби тоталiтаризму. Печерський район пам'ятає все, що було в iсторiї, - героїчне i трагiчне... Нинi в Печерському районi, що займає площу 27 кв. км, мешкає 126,2 тисячi киян, тут дiє близько ЗО промислових пiдприємств, 28 науково-дослiдних та проектних iнститутiв, чотири вищих учбових заклади, вiсiм технiкумiв та профтехучилищ, 15 середнiх, одна вечiрня, двi спортивнi школи i 17 дошкiльних закладiв, чотири лiкарнi i вiйськовий шпиталь, п'ять полiклiнiк, заклади торгiвлi i громадського харчування. Печерський район вiдзначається насиченiстю культурницькими закладами: це - Український дiм, Палац дiтей та юнацтва, Центр культури, просвiти та дозвiлля Збройних Сил України, дев'ять державних музеїв, 21 бiблiотека, 7 палацiв та будинкiв культури, два театри i три театри-студiї, 4 кiнотеатри, Центральний парк культури i вiдпочинку, Нацiональна фiлармонiя, Мiжнародний центр культури i мистецтв, дитяча картинна галерея i три дитячi музичнi школи. Встановлено й районне свято, яке вiдзначається раз на два роки. Печерський район живе цiкавим багатогранним життям. За
інформацією
про Київ,
будь ласка,
звертайтеся
до
офіційного
веб-сайту
міста Києва
і подивись
на власні
очі чудове
місто, в
якому
розташований
Кловський
ліцей №77:
http://wek.kiev.ua/ Ви можете знайти відомості про Україну, відвідавши цей сайт: http://www.ukraine.org/
|
|||||
| © Kловський
ліцей №77 Вул.Шовковична, 25, м. Київ, Україна 01024 Тел. +38 044 253-73-45, +38 044 253-75-67. Тел./факс +38 044 253-13-28 Про цей сайт |
Iсторiя Печерського району Києва неподiльно пов'язана власне з
виникненням i розбудовою столицi України. Обiймаючи терени
iсторичних мiсцевостей i урочищ на правому березi Днiпра, сучасний
Печерський район увiбрав у себе Володимирську гiрку,
Перевiсище-Хрещатик, Липки, Києво-Печерськ, Угорське Аскольдова
могила, Берестове, Наводничi, Звiринець, Видубичi, Верхню Теличку,
Саперну Слобiдку, гори Лису, Чорну, Багринову, долини Клова i
частково Либедi. Вже один перелiк цих назв дихає сивою давниною. Над
Днiпром, поблизу урочища Угорське, 882 р. Олег забив київських
князiв Аскольда i Дiра i став владарювати в Києвi, мовивши: "Це буде
мати мiст руських". Князь Володимир Святославич 988 р. запровадив в
Українi Руси християнство, спорудив першi храми. На мiсцi хрещення
киян височить пам'ятник-колона. А згодом, 1051 р ченцi Антонiй i
Феодосiй заснували у викопаних поблизу княжого села Берестового
печерах православний монастир - майбутню Києво-Печерську Успенську
лавру. Звiдси i пiшла назва району. Крiм лаврських, вiдомi ще не
менш древнi Звiринецькi печери та iншi печери на теренi
району.