ВСТУП

У дипломній роботі ми ставили за мету дослідження проблем, пов'язаних із дослідженням існуючих природних, а також створенням, проектуванням та моделюванням штучних інтелектуальних систем. У сучасному світі все більшого значення набувають інформаційні технології (ІТ). В епоху розквіту людської цивілізації виникла, розвивається і ще більше розвиватиметься нова сфера земної кулі - ноосфера.
Природні (матеріальні) ресурси землі обмежені і швидко вичерпуються, тому виникає проблема найбільш ефективного їх використання. Цього можна досягти шляхом використання нових технологій, використання нетрадиційних джерел енергії і сировини, обробки інформації, що, у свою чергу, вимагає генерації нових знань, прийняття максимально оптимальних рішень.
Враховуючи можливості сучасних засобів комунікації (у тому числі Internet) можна стверджувати, що сучасній людині доступна велика кількість інформації. Раніше існувала проблема, як одержати необхідну інформацію, сьогодні ж існує проблема, як із великої її кількості вибрати те, що необхідно, та відсіяти зайве. Все більшу частку людської діяльності займають інформаційні процеси. Аби витримати зростаючу конкуренцію, необхідно більше знань вкладати у продукт, він повинен бути досконалішим, в міру потреби інтелектуальним.
Слідкуючи за розвитком інформаційних технологій, можна зробити висновок, що вони розвиваються у двох напрямах: інтелектуалізації та глобалізації.
Кожній людині доступна велика кількість інформації. Сьогодні вже інтелекту усіх разом взятих людей не вистачає для обробки виробленої людством інформації, проте необхідність генерувати ще більшу кількість знань не тільки не зменшується, але й суттєво зростає. Мабуть, немає потреби імітувати інтелект людини і замінювати її, але в умовах зростання кількості інформації на кожну людину, автоматизація обробки інформації і прийняття рішень стає необхідним і неминучим явищем, а це вимагає глибшого вивчення процесів мислення і моделювання елементів штучного інтелекту.
Принцип глобалізації пояснимо на кількох прикладах. Розв'язуючи якусь задачу, людина (чи взагалі будь-яка інтелектуальна система) не мусить заново розробляти методологію її розв'язання, якщо вже десь така методологія розроблена. Вона може взяти вже готову методологію від системи, компетентнішої в цьому питанні, яка може знаходитись на протилежному боці земної кулі. Принцип глобалізації дозволяє збільшити ймовірність відшукання способу розв'язання задачі. Ще один приклад: виробник будь-якого товару чи послуги може підтримувати інтерактивний зв'язок із своїми споживачами з метою вдосконалення якості своїх товарів чи послуг. Споживачі можуть бути розкидані по всій земній кулі. Крім того, окремі ІС можуть мати вищу компетенцію у певній ситуації через сприятливі для цього задатки та набутий досвід, комбінування знань окремих експертів дасть змогу взаємодоповнювати інтелектуальні системи і, якщо об'єднати їх у мережу, формується досить потужна, універсальна та ефективна ІС.
У дипломній роботі висвітлюються проблеми, що стосуються інтелектуалізації, а також проблема глобалізації оглядово. Теорія інтелектуальних систем включає проблеми еліцітації , представлення та комбінування знань, які тісно пов'язані з глобалізацією. Здавалось би, будувати інтелект нижчого рівня за людський немає сенсу, оскільки такий інтелект зі своїми функціями справляється не краще за людину. Побудова інтелектуальної системи за функціональними можливостями, вищими за людські, проблематична на сьогоднішній день, з одного боку, а з іншого - чи не претендуватиме така система на домінування над всім живим світом Земної кулі (як це зараз робить людина, мотивуючи це тією ж інтелектуальною вищістю над іншими живими істотами)/ Проте створення ІС, компетентних у певних вузьких предметних, областях реально і необхідно.