«Cqervona ruta»
1970
v|rsq: Volodimir Іvasjuk

Ti priznajsja men|,
Zv|dki v tebe t| cqari,
Ja bez tebe vs| dn|
U polon| pecqal|.

Mozqe, des` u l|sax'
Ti cqar-z|llja squkala,
Sonce-rutu znajsqla
І mene zcqaruvala?

Prisp|v:

Cqervonu rutu
Ne squkaj vecqorami, —
Ti u mene @'dina,
T|l`ki ti, pov|r.

Bo tvoja vroda —
To @' cqistaja voda,
To @' bistraja voda
Z sin|x' g|r.

Bacqu ja tebe v snax',
U d|brovax' zelenix'
Po zabutix' stezqkax'
Ti prix'odisq do mene.

І ne treba nesti
Men| kv|tku nad|$,
Bo davno uzqe ti
Uv|jsqla v mo$ mr|$.

Prisp|v.

«Червона рута»
1970
вірш: Володимир Івасюк

Ти признайся мені,
Звідки в тебе ті чари,
Я без тебе всі дні
У полоні печалі.

Може, десь у лісах
Ти чар-зілля шукала,
Сонце-руту знайшла
І мене зчарувала?

Приспів:

Червону руту
Не шукай вечорами, —
Ти у мене єдина,
Тільки ти, повір.

Бо твоя врода —
То є чистая вода,
То є бистрая вода
З синіх гір.

Бачу я тебе в снах,
У дібровах зелених
По забутих стежках
Ти приходиш до мене.

І не треба нести
Мені квітку надії,
Бо давно уже ти
Увійшла в мої мрії.

Приспів.