Вплив величини питомого опору на температурні
коефіцієнти опору
аморфних плівок сполук типу РЗМ-ПМ
В.Присяжнюк, О.Полюга
На основі аналізу даних по явищах переносу в невпорядкованих сплавах перехідних
металів [1,2], встановлено кореляцію між величиною питомого електричного
опору і температурним коефіцієнтом опору (ТКО). Зокрема, зроблено наступні
висновки
-
при високому питомому опорі ( 100 мкОм см) величина
нечутлива до деталей електронної структури і атомної будови;
-
як правило, в сплавах, питомий опір яких перевищує 150 мкОм
см, спостерігається від’ємний температурний коефіцієнт опору;
-
всі сплави при довільному значенні залишкового опору або
при будь якому низькотемпературному значення ТКО, в області високих температур
володіють не залежним від температуру питомим опором порядку 200 мкОм см;
-
дана кореляція має місце для сплавів утворених всіма елементами
перехідного ряду, для всіх кристалічних структур а також для аморфних фаз.
Вважається, що дані особливості пов’язані з тим, що довжина вільного пробігу
електрона наближається до міжатомної відстані. Для одновалентної системи
вільних електронів з довжиною вільного пробігу рівною міжатомній відстані,
розрахована величини питомого опору становить 200 мкОм см [3]. Що узгоджується
з граничним значенням опору, знайденим в [1]. Цю величину називають опором
“насичення” а описані ефекти – ефектими насиченя.
Нами проводились дослідження електропровідності плівок сполук типу РЗМ-ПМ
від температури. В залежності від методів одержання, умов осадження і відпалу
одержувались аморфні і аморфно-кристалічні плівки. Значення питомих опорів
аморфних і аморфно-кристалічних плівок системи Gd-Fe, одержаних шляхом
термічного напилення, змінювались в межах 10-3-10-1
Ом см в залежності від технологічних умов осадження. В даних плівках як,
і передбачалось теорією, спостерігається від’ємне значення ТКО. Плівки
системи Sc-Cu, отримані термічним методом, володіли значно меншим питомим
опором (10-5-10-4
Ом см) і додатнім значенням ТКО.
[1] Mooji J.H. // Phys. Stat. Sol., A17, 521 (1973)
[2] Металлические стекла. Под ред. Г.Й.Гюнтерра и Г.Бека.
М.:Мир, (1983)
[3] Fisk Z., Webb G.B. // Phys. Rev. Lett., 36, 1084
(1976)
