Проводились дослідження впливу температури на структуру плівок сполуки
Gd2Fe17.
Плівки отримували за допомогою термічного напилення при різних температурах
NaCl-підкладок а потім піддавались термічному впливу в колоні мікроскопу.
Температура підкладок змінювалась в межах 300-400 К, а межі термічного
впливу на плівки становили 300-800 К. Структурні дослідження проводились
за допомогою електронного мікроскопу.
Встановлено що плівки отримані при температурі підкладки 300 К були аморфними,
підвищення температури підкладки і нагрівання плівок приводили до появи
кристалічної фази, яка співіснує з аморфною фазою в певних співвідношеннях.
Нами проводились порівняння розмитих дифракційних максимумів з інтенсивними
рефлексами гексагональної та ромбоедричної модифікацій масивної сполуки
Gd2Fe17.
Більшість ліній на електронограмах індексуються на основі гексагональної
ґратки з константами а = 4.907 А, с = 4.168 А, с/а = 0.849. Знайдене відношення
с/а такого ж порядку, що і в структурах типу CaZn5.
В сполук цього структурного типу константа а приблизно рівна почетвереному
радіусу атомів меншого розміру (в даному випадку це атоми Fe в сполуці
GdFe5). В той же час не виключено, що частина
дифракційних ліній формується не тільки гексагональною фазою (структурний
тип Th2Ni17),
а й ромбоедричною (структурний тип Th2Zn17).
Дані структурні типи близькі до типу CaZn5.
Вони утворюються в результаті заміщення в структурі GdFe5
третини великих атомів гадолінію малими атомами заліза (Gd3Fe15
--> Gd2Fe2Fe15),
які характеризуються параметрами ґратки а (Gd2Fe17)
= а (GdFe5)*(корінь з 3) , с (Gd2Fe17)
= с (GdFe5)*N , де N = 2, 3, 6. Структурні
типи Th2Ni17
і Th2Zn17
відрізняються у випадку сполуки Gd2Fe17
один від одного розміщенням груп Fe2.
Наявність в досліджуваних плівках кристалітів двох фаз (гексагональної
і ромбоедричної) приводить до взаємного блокування росту кристалітів в
процесі кристалізації плівок, що зумовлює дрібнодисперсність плівок і стійкість
аморфної фази.