Структура, термічна стійкість та кінетика фазових перетворень плівок сполуки GdFe₂, одержаних термічним випаровуванням у вакуумі вивчалась на електронографі ЭГ-100 та електронному мікроскопі УЭМВ-100К. Спочатку досліджувались плівки сформовані на підкладках, що знаходились в процесі осадження при кімнатній температурі. Як показали електронографічні дослідження, при таких умовах осадження формуються аморфні плівки.
            Термічна стійкість та кінетика кристалізації аморфних плівок сполуки GdFe₂ вивчалась безпосереднім нагрівом їх зі швидкістю 10К/хв в колоні мікроскопа з використанням приставки ПРОН-2. При дослідженнях фіксувались температура появи найбільш інтенсивних дифракційних ліній на фоні дифузних гало, яка відповідає початку зародження кристалічної фази. Встановлено, що кристалізація GdFe₂ плівок починається при температурі 720 К. При цій температурі на електронограмах на фоні розмитих дифузних гало з'являється дифракційна лінія при S=2.89А-1, що відповідає міжплощинній віддалі d=2.17А. При температурі 770 К на електронограмах з'являються додаткові дифракційні лінії при S=3.37А-1 і S=4.33А-1 з міжплощинними віддалями d=1.86А і d=1.45А, відповідно. Всі ці дифракційні лінії відповідають віддалям між площинами (311), (400), (511) кубічної гранецентрованої гратки GdFe₂.
            Плівки GdFe₂, одержані при Тп=500 К, були аморфно-кристалічні. На електронограмах поряд з широкими дифузними гало від аморфної фази наявні рефлекси полікристалічної фази. Встановлено, що близько половини об’єму плівки становить аморфна фаза, а решту – полікристалічна, структура якої відповідає характерній для масивного стану GdFe₂ кубічній структурі з гранецентрованою граткою.
            Проведено дослідження електрофізичних властивостей GdFe₂ плівок. Одержано температурні залежності електропровідності та термоелектрорушійної сили. Пораховано енергію термічної активації та температурний коефіцієнт опору. Виявлено високу часову стабільність електрофізичних властивостей.