From: "Olexandr Franchuk" «[email protected]»
Newsgroups: ukr.politics
Subject: Американський вундеркінд
Date: Thu, 3 Jul 2003 15:46:49 +0300
Тепер що 1+1 подивитись, що ukr.politics у виконанні відкинутих від рідних
народів осіб без національності почитати, то враження на жаль аналогічне.
Раніше таке сказати було б важче.
Ось наприклад учора (3 липня 2003р) в ТСН 19:30 сюжет про 14-річного
американського вундеркінда. Усе здавалося б нічого, аж тут хлопчина
висловлює бажання стати в майбутньому президентом США.
І ось у цьому місці, виявляється, уже напоготові чужа колія. Сюжет
"попал в чужую колєю глубокую, крутиє скользкіє края імєєт ета колєя"
[ (с) В. Висоцький]. І пішло і поїхало роблення дурня з дійсного президента
США. Хоч серед християн взагалі то прийнято інше, "хто скаже "дурний" ,
підпадає геєнні огненній" [Матв.5,22], тобто джерело потужної всесвітньої
кампанії стосовно низького коефіцієнту інтелекту в президента США
мабуть досить таки далеке від християнства, але навіть просто з позиції
здорового глузду і з огляду на досить таки успішні (з точки зору самих
американців) результати діяльності цього діяча на посту президента
очевидне протилежне твердження - це дійсно мудрий, зважений,
рішучий президент, який справді є виразником волі американського
народу, справді любить рідний народ. Кожен народ таким президентом
міг би тільки гордитися. За що різні покидьки звісно його ненавидять.
Далі на екрані Корчинський. Він сміливо, нічого не боячись, виливає
відро помиїв на Ющенка. Ну в цьому щось дивне угледіти досить важко
було б, а для чого ж іще прикормлювати хазяям каналу було цього
принципового сміливця, як не для цього. Дивно інше. Нащо було
Корчинському раптом відкривати усім очі на те, що влада в Україні -
це не хто інший, а саме Ющенко. І таким чином він, Корчинський,
виступає проти влади. Що можна шановному Корчинському з цього
приводу сказати? Хіба що щось з народного, наприклад, "бреши, та
міру май".
Олександр Франчук
From: "Olexandr Franchuk" «[email protected]»
Subject: Re: Американський вундеркінд
Date: 9 липня 2003 р. 10:17
"Leschinsky Oleg" «[email protected]» wrote in message news:[email protected]...
> Olexandr Franchuk «[email protected]» wrote:
>>
>> І ось у цьому місці, виявляється, уже напоготові чужа колія. Сюжет
>> "попал в чужую колєю глубокую, крутиє скользкіє края імєєт ета колєя"
>> [ (с) В. Висоцький]. І пішло і поїхало роблення дурня з дійсного президента
>> США. Хоч серед християн взагалі то прийнято інше, "хто скаже "дурний",
>> підпадає геєнні огненній" [Матв.5,22], тобто джерело потужної всесвітньої
>> кампанії стосовно низького коефіцієнту інтелекту в президента США
>> мабуть досить таки далеке від християнства, але навіть просто з позиції
>> здорового глузду і з огляду на досить таки успішні (з точки зору самих
>> американців) результати діяльності цього діяча на посту президента
>> очевидне протилежне твердження - це дійсно мудрий, зважений,
>> рішучий президент, який справді є виразником волі американського
>> народу, справді любить рідний народ. Кожен народ таким президентом
>> міг би тільки гордитися. За що різні покидьки звісно його ненавидять.
>
> Дуже смішно, але дехто може без смайлів і не здогадатись.
І що ж Вам тут смішне, коли не секрет, шановний Leschinsky Oleg?
Олександр Франчук
From: "Olexandr Franchuk" «[email protected]»
Subject: Re: Американський вундеркінд
Date: 11 липня 2003 р. 10:47
"Leschinsky Oleg" «[email protected]» wrote in message news:[email protected]...
> Olexandr Franchuk «[email protected]» wrote:
>>
>>>OF> І ось у цьому місці, виявляється, уже напоготові чужа колія. Сюжет
>>>OF> "попал в чужую колєю глубокую, крутиє скользкіє края імєєт ета колєя"
>>>OF> [ (с) В. Висоцький]. І пішло і поїхало роблення дурня з дійсного президента
>>>OF> США. Хоч серед християн взагалі то прийнято інше, "хто скаже "дурний",
>>>OF> підпадає геєнні огненній" [Матв.5,22], тобто джерело потужної всесвітньої
>>>OF> кампанії стосовно низького коефіцієнту інтелекту в президента США
>>>OF> мабуть досить таки далеке від християнства, але навіть просто з позиції
>>>OF> здорового глузду і з огляду на досить таки успішні (з точки зору самих
>>>OF> американців) результати діяльності цього діяча на посту президента
>>>OF> очевидне протилежне твердження - це дійсно мудрий, зважений,
>>>OF> рішучий президент, який справді є виразником волі американського
>>>OF> народу, справді любить рідний народ. Кожен народ таким президентом
>>>OF> міг би тільки гордитися. За що різні покидьки звісно його ненавидять.
>>>
>>> Дуже смішно, але дехто може без смайлів і не здогадатись.
>>
>> І що ж Вам тут смішне, коли не секрет, шановний Leschinsky Oleg?
>
> Буш дегенерат,
Мало сумніву, що у Буша значно більше підстав
сказати таке стосовно Вас, аніж у Вас про нього.
Але так само мало сумніву, що він нізащо б так
само, як Ви про нього, про Вас би не сказав.
Причина проста - християнська мораль засуджує
подібні вияви, а Буш християнин.
> який став президентом США за підтримки родича, що зупинив
> підрахунок голосів.
Родич зупинив підрахунок голосів в США? Це Ви
самі додумались до такого, чи хтось підказав?
> За умови завершення підрахунку президентом став би Гор.
Усі особи в даному форумі, які постійно виявляють
негативне ставлення як до українського так і до
американського народів, висловлюють позитивне
ставлення до Гора і також висловлюють великий жаль,
що Гор не став президентом США. Це дає привід
задуматись, а що ж чекало б на американський
а також український народи, якби президентом США
став Гор.
> Всі знають і чули, як Буш не вимовляє довгих слів, а якщо його змусити це
> зробити, він переставляє склади місцями.
> Я не бачу причин гордитися президентом, який запхав економіку країни в таке
> місце, що виникла необхідність в "маленькой победоносной войне".
Що для президента головне, то це щоб громадяни _його_
країни підтримували його ж дії. І американці
підтримують. Ваша оцінка також звісно важлива,
але дещо менше.
> До того ж
> війна, яку він розпочав (судячи з його слів, він не розумів у що втягує
> країну) -- це просто яскравий приклад його розумової недостатності.
Схоже на те, що Ви дуже високої думки про свою
розумову достатність. Чи вслід за Моською
вважаєте, що коли не обгавкати когось значно
більшого за себе, то даремно життя пройшло.
> Треба зазначити, що він мав перед
> очима приклад РФ та Ізраіля, які мають ті самі
> проблеми в кращіх умовах, а в США ще живуть ті, хто
> брав участь у В'єтнамській війні.
Чеченці та палестинці, на відміну від режиму
Хусейна, не винищували хімічною зброєю, яка
до речі числиться серед видів зброї масового
знищення, власний народ.
> P.S. Його послухати, то все вищенаписане буде здаватися компліментами.
> P.P.S. "Окружающей среде угрожает не загрязнение, а нечистота воды и воздуха"
> (c) здогадайтесьхтосказав.
Не думаю, що Буш знає російську мову. Коли я не
помиляюся звісно. І хто ж це сказав?
Олександр Франчук
From: "Olexandr Franchuk" «[email protected]»
Subject: Re: Американський вундеркінд
Date: 14 липня 2003 р. 9:17
"Olexander Komarchuck" «[email protected]» wrote in message
news:[email protected]...
> Olexandr Franchuk «[email protected]» пишет...
>> "Leschinsky Oleg" «[email protected]» wrote...
>>>
>>> P.P.S. "Окружающей среде угрожает не загрязнение, а нечистота воды и
>>> воздуха"
>>> (c) здогадайтесьхтосказав.
>>
>> Не думаю, що Буш знає російську мову. Коли я не
>> помиляюся звісно. І хто ж це сказав?
>
> Шановний, російською це "закосить под дурачка", так?
Це значить що Буш такої фрази не міг виголосити. А що
знайшлися добрі люди, які переклали щось із сказаного (Бушем
очевидно) на російську на свій смак. Згодіться, що зміст
американського оригіналу фрази з російським перекладом
не співпадає. Leschinsky Oleg скажімо не ризикнув перекласти
самотужки фразу на українську. А процитував російською. Тобто мене
цікавить а хто ж конкретно переклав фразу на російську. Хто
фактично і є її автором в своєрідному російсько забарвленому
звучанні.
Олександр Франчук
From: "Olexandr Franchuk" «[email protected]»
Subject: Re: Здесь кто-то хотел погутарь про ментальность
Date: 14 липня 2003 р. 9:35
"Leonid" «[email protected]» wrote in message news:[email protected]...
> "OKI" «[email protected]» сообщил/сообщила...
>>
>> Погодка перед выходными в самый раз завести волынку про особенности
>> менталитета
>> Любая нация старается показать, что она - особенная. Евреи воплотили свою
>> избранность в религии, немцы доказывали это арийским происхождением,
>> американцы самоутверждаются в Афганистане и в Ираке. Украинцы тоже умеют
>> показать, что и они не лыком шиты.
>> Где два казака - там три гетмана! (с) из воспоминаний общавшихся с
>> запорожцами.
>> Не верите? Убедитесь сами.
>>
>> Украинское трудолюбие
>>
[...]
>> "Да-а-а, - протянул мастер, раздумывая.- Это можно назвать ленивым
>> цигуном:
>> Хотя нет. Это не ленивый, это - УКРАИНСКИЙ цигун".
>>
>> А каково ваше мнение по данному вопросу? Спонсором обдумывания выступает
>> Обуховский КБК. Верно, Леонид? :о))
>
> Правильно - Київський КБК.
Сам час обговорити також ментальність потужної маси осіб без
національності? Чи ОКІ не забажає?
Олександр Франчук
From: "Olexandr Franchuk" «[email protected]»
Subject: Re: Американський вундеркінд
Date: 14 липня 2003 р. 17:15
"OKI" «[email protected]» wrote in message news:[email protected]...
> "Olexandr Franchuk" «[email protected]» сообщил/сообщила...
>> "Olexander Komarchuck" «[email protected]» wrote...
>>> Olexandr Franchuk «[email protected]» пишет...
>>>> "Leschinsky Oleg" «[email protected]» wrote...
>>>>>
>>>>> P.P.S. "Окружающей среде угрожает не загрязнение, а нечистота воды и
>>>>> воздуха"
>>>>> (c) здогадайтесьхтосказав.
>>>>
>>>> Не думаю, що Буш знає російську мову. Коли я не
>>>> помиляюся звісно. І хто ж це сказав?
>>>
>>> Шановний, російською це "закосить под дурачка", так?
>>
>> Це значить що Буш такої фрази не міг виголосити. А що
>
> Шурик, ану предоставь свою версию перевода следующих бушонковских слов:
>
> It isn't pollution that's harming the environment. It's the impurities in
> our air and water that are doing it.
Не маю бажання приєднуватись до зграй мосьок, які,
заливаючись злобою, обтявкують президента великої
і прекрасної країни, повної чудових людей.
Стосовно подібних фраз. Коли практично будь-яка
людина говоритиме без папірця і не пару слів, то
при бажанні знайти якісь недоладності не складе
жодних труднощів.
Олександр Франчук
From: "Olexandr Franchuk" «[email protected]»
Subject: Re: Американський вундеркінд
Date: 15 липня 2003 р. 9:44
"Yours Faithfully" «[email protected]» wrote in message
news:[email protected]...
> "Olexandr Franchuk" «[email protected]» сообщил/сообщила...
>> "OKI" «[email protected]» wrote...
>>> "Olexandr Franchuk" «[email protected]» сообщил/сообщила...
>>>> "Olexander Komarchuck" «[email protected]» wrote...
>>>>> Olexandr Franchuk «[email protected]» пишет...
>>>>>> "Leschinsky Oleg" «[email protected]» wrote...
>>>>>>>
>>>>>>> P.P.S. "Окружающей среде угрожает не загрязнение, а нечистота воды и
>>>>>>> воздуха"
>>>>>>> (c) здогадайтесьхтосказав.
>>>>>>
>>>>>> Не думаю, що Буш знає російську мову. Коли я не
>>>>>> помиляюся звісно. І хто ж це сказав?
>>>>>
>>>>> Шановний, російською це "закосить под дурачка", так?
>>>>
>>>> Це значить що Буш такої фрази не міг виголосити. А що
>>>
>>> Шурик, ану предоставь свою версию перевода следующих бушонковских слов:
>>>
>>> It isn't pollution that's harming the environment. It's the impurities
>>> in
>>> our air and water that are doing it.
>>
>> Не маю бажання приєднуватись до зграй мосьок, які,
>> заливаючись злобою, обтявкують президента великої
>> і прекрасної країни, повної чудових людей.
>>
>> Стосовно подібних фраз. Коли практично будь-яка
>> людина говоритиме без папірця і не пару слів, то
>> при бажанні знайти якісь недоладності не складе
>> жодних труднощів.
>
> Почему бы Вам просто не сказать: "Прошу прощения, забираю свои слова взад"?
У Вас, шановний Yours Faithfully, з часом нічого не
міняється. Про що постійно думали раніше, над тим не
покидаєте зосереджуватись і тепер :-)
Стосовно просити пробачення. Коли для цього будуть
хоч якісь маленькі підстави, за мною діло не стане.
Але в даному випадку, коли для мосьок було сказано,
що вони у порівнянні з тим, на кого гавкотять, просто
зяючий ряд нулів без жодних паличок, то це ж не що
інше, як називати речі своїми іменами. Тобто те, що
просто необхідно постійно робити, і то усім і кожному.
Це би принесло користь навіть зрештою на що вже
навіть мабуть і безродним (тому і із злобною
ментальністю) моськам, одкинутим від рідних народів.
Як от скажімо шановному ОКІ наприклад. Тай і у Вас
також національність відсутня, коли я не помиляюся.
Олександр Франчук
From: "Olexandr Franchuk" «[email protected]»
Subject: Re: Американський вундеркінд
Date: 15 липня 2003 р. 17:02
"Leschinsky Oleg" «[email protected]» wrote in message news:[email protected]...
> Olexandr Franchuk «[email protected]» wrote:
>OF>
>OF> Стосовно просити пробачення. Коли для цього будуть
>OF> хоч якісь маленькі підстави, за мною діло не стане.
>OF> Але в даному випадку, коли для мосьок було сказано,
>OF> що вони у порівнянні з тим, на кого гавкотять, просто
>OF> зяючий ряд нулів без жодних паличок, то це ж не що
>OF> інше, як називати речі своїми іменами.
>
> Не можна порівнювати мене і Буша. У мене батько не був президентом США.
Далеко не всіх дітей президентів США американський народ
обирав президентами. І далеко не всі президенти США -
президентські діти. Буш президент не тому, що його батько
був президентом, а тому, що йому вірить американський
народ. А от Вам особисто вірить хоч одна людина? Саме
за цією ознакою Ви не до порівняння з Бушем. А ще тому,
що для Буша християнська мораль - не порожній звук. Це
також суттєво різнить Вас з Бушем.
> А от Хусейна і Буша порівняти можна. Коли Хусейн запропонував Бушу особисту
> зустріч та дуель, що давало Бушу можливість вирішити проблему малою кровью,
> Буш відмовився і замість себе виставив вояків США. Буш не тільки дегенерат,
> але і боягуз.
Коли хоробрий Хусейн сміливо застосував хімічну зброю
проти свого іракського народу, в результаті чого цілі
села, - і старі, і малі в них, - були повністю винищені, то таке
Ви вважаєте нормальним, хоч Ви і не дегенерат. Буш
разом із американським народом притримується
протилежної думки.
Я повністю підтримую думку, що коли правлячий режим
винищує власний народ, то він не має права на існування.
І потрібно зробити все можливе, щоб такий режим
був ліквідований. У держав нема права убивати власні
народи.
Олександр Франчук
From: "Olexandr Franchuk" «[email protected]»
Subject: Re: Американський вундеркінд
Date: 15 липня 2003 р. 17:02
"Yours Faithfully" «[email protected]» wrote in message
news:[email protected]...
>
> Вы сказали: "Це значить що Буш такої фрази не міг виголосити"
> Вам фразу процитировали мовою орыгиналу. Вы же начали отбрехиваться вместо
> того, чтобы признать свою ошибку. Про мою национальность Вы, ЕСТЕСТВЕННО,
> ошиблись.
Я сказав:
"Це значить що Буш такої фрази не міг виголосити. А що
знайшлися добрі люди, які переклали щось із сказаного (Бушем
очевидно) на російську на свій смак. Згодіться, що зміст
американського оригіналу фрази з російським перекладом
не співпадає. Leschinsky Oleg скажімо не ризикнув перекласти
самотужки фразу на українську. А процитував російською. Тобто мене
цікавить а хто ж конкретно переклав фразу на російську. Хто
фактично і є її автором в своєрідному російсько забарвленому
звучанні"
Може щось тут не так? Тоді вкажіть на помилку.
І яка ж у Вас національність? Коли я помилився з Вашою
національністю, то це значить вона є. Чи хоч і є, але
Ви її встидаєтесь, і тому назвати не бажаєте. Ну то скажіть,
що встидаєтесь рідного народу, але він у Вас є, не
називаючи той срамотний для Вас народ.
Олександр Франчук
> "Olexandr Franchuk" «[email protected]» сообщил/сообщила...
>>>> "OKI" «[email protected]» wrote...
>>>>>>>> "Leschinsky Oleg" «[email protected]» wrote...
>>>>>>>>>
>>>>>>>>> P.P.S. "Окружающей среде угрожает не загрязнение, а нечистота воды и
>>>>>>>>> воздуха"
[...]
>>>>> It isn't pollution that's harming the environment. It's the impurities
>>>>> in our air and water that are doing it.
[...]
>> Тай і у Вас
>> також національність відсутня, коли я не помиляюся.
From: "Olexandr Franchuk" «[email protected]»
Subject: Re: Американський вундеркінд
Date: 15 липня 2003 р. 17:02
"OKI" «[email protected]» wrote in message news:[email protected]...
> "Olexandr Franchuk" «[email protected]» сообщил/сообщила...
>> "OKI" «[email protected]» wrote...
>>>
>>> Шурик, ану предоставь свою версию перевода следующих бушонковских слов:
>>>
>>> It isn't pollution that's harming the environment. It's the impurities
>>> in our air and water that are doing it.
>>
>> Не маю бажання приєднуватись до зграй мосьок, які,
>> заливаючись злобою, обтявкують президента великої
>> і прекрасної країни, повної чудових людей.
>>
>> Стосовно подібних фраз. Коли практично будь-яка
>> людина говоритиме без папірця і не пару слів, то
>> при бажанні знайти якісь недоладності не складе
>> жодних труднощів.
>
> I don't wish to see any more foolish displays of ignorance such as has oozed
> from the pen of Olexandr Franchuk. Cocksucker, you are as hard as nails.
>
> Що в перекладі на українську означає - Лех Тиздайен Шурік
Ну коли так, і Ви самостійно вродили цю англомовну
фразу, то мабуть вже не за горами той час, коли Ви
будете ненавидіти американський народ прямо з
американського ж континенту. Підготовку до цього
Ви (не тільки Ви) схоже досить таки грунтовну ведете.
Олександр Франчук
From: "Olexandr Franchuk" «[email protected]»
Subject: Re: В России к 2007 году каждый второй фильм будет отечественным
Date: 16 липня 2003 р. 12:06
"Richard" «[email protected]» wrote in message news:Dr%[email protected]...
> "OKI" «[email protected]» wrote...
>>
>> А Украина к 2007 году может успеет снять свой второй фильм
>
> То есть в России каждый второй фильм будет отечественный, а на Украине
> будет второй отечественный.
Це мабуть слід розуміти так, що покидьки невідомих народів
Richard та OKI вважають Росію повністю підпорядкованою
покидькам територією, а Україну - ні.
Олександр Франчук
From: "Olexandr Franchuk" «[email protected]»
Subject: Re: Американський вундеркінд
Date: 16 липня 2003 р. 22:47
On Wed, 16 Jul 2003 10:06:35 +0300, Leschinsky Oleg «[email protected]» wrote:
> Olexandr Franchuk «[email protected]» wrote:
>OF>
>OF> Коли хоробрий Хусейн сміливо застосував хімічну зброю
>OF> проти свого іракського народу, в результаті чого цілі
>OF> села, - і старі, і малі в них, - були повністю винищені, то таке
>OF> Ви вважаєте нормальним, хоч Ви і не дегенерат. Буш
>OF> разом із американським народом притримується
>OF> протилежної думки.
>OF>
>OF> Я повністю підтримую думку, що коли правлячий режим
>OF> винищує власний народ, то він не має права на існування.
>OF> І потрібно зробити все можливе, щоб такий режим
>OF> був ліквідований. У держав нема права убивати власні
>OF> народи.
>
> Вот я и столкнулся с одним из тех людей, которые выдвигают Буша на
> Нобелевскую премию.
>
> Совершенно нельзя сказать, что у таких людей проблемы с головой, но эта
> логика мне совершенно не понятна (хотя за деньги можно сказать и не такое, но
> факт получения денег нужно еще доказать).
Ви не розумієте елементарних речей як от що наприклад
коли людина убиває беззахисних людей, то це убивця,
злочинець, якого слід переслідувати, щоб він такого
не робив. І одночасно вважаєте, що у вас з головою все
нормально. Як з моєї скромної точки зору це щось
протилежне до нормальності.
> P.S. Странно, что никто не вспоминает страны, продавшие отравляющие вещества
> Ираку (подсказка: США, Великобритания).
>
> P.P.S. А оружия массового поражения, которое было непосредственным поводом для
> начала боевых действий, так и не нашли.
А хімічна зброя, якою в Іраку режим винищував власний
народ, це вже що, не зброя масового знищення?
> P.P.P.S. Я вообще с живым человеком общаюсь, или это новая версия агента
> (программного).
А я от не втрачаю надії, що до Вас щось трохи дійде :-)
Олександр Франчук
From: "Olexandr Franchuk" «[email protected]»
Subject: Re: Американський вундеркінд
Date: 19 липня 2003 р. 16:03
On Thu, 17 Jul 2003 08:17:59 +0300, Leschinsky Oleg «[email protected]» wrote:
> Olexandr Franchuk «[email protected]» wrote:
>>
>>> Вот я и столкнулся с одним из тех людей, которые выдвигают Буша на
>>> Нобелевскую премию.
>>>
>>> Совершенно нельзя сказать, что у таких людей проблемы с головой, но эта
>>> логика мне совершенно не понятна (хотя за деньги можно сказать и не такое
>>> , но факт получения денег нужно еще доказать).
>OF>
>OF> Ви не розумієте елементарних речей як от що наприклад
>OF> коли людина убиває беззахисних людей, то це убивця,
>OF> злочинець, якого слід переслідувати, щоб він такого
>OF> не робив. І одночасно вважаєте, що у вас з головою все
>OF> нормально. Як з моєї скромної точки зору це щось
>OF> протилежне до нормальності.
>
> К вышесказанному приложим еще одну вашу цитату:
>
> -начало цитаты из сообщения Message-ID: «[email protected]»-
>
> ...це дійсно мудрий, зважений,
> рішучий президент, який справді є виразником волі американського
> народу, справді любить рідний народ. Кожен народ таким президентом
> міг би тільки гордитися. За що різні покидьки звісно його ненавидять.
>
> -конец цитаты из сообщения Message-ID: «[email protected]»-
>
> За тред в пару десятков сообщений ваше мнение о Буше изменилось
> диаметрально.
А ні на йоту думка про Буша не погіршилась. Більше
того, чим далі йде розмова, тим більше я поважаю цю
чудову людину, більше розуміючи, який шалений опір
довелось йому здолати, щоб зробити те, що велить
робити просто людська совість взагалі і християнська
мораль зокрема. Ну це звісно не для Вас, Вам це чуже.
І тим менше поважаю численних мосьок, які гавкотять
на нього, усвідомлюючи свою мізерність поруч з ним.
Хоч мосьок ще менше поважати уже досить складно.
> Вы ведь не будете спорить, что по вине Буша и в Афганистане и
> в Ираке погибло множество "беззахисних людей".
Та що Ви кажете. І як це сталося, що ніхто крім Вас
про таке не чув. Але Вас зрозуміти допомагає одна
з програмних фраз стосовно прямої брехні:
"Всего лишь прием в введении далеко не светской
дискуссии" (с)ОКІ
> При этом в Афганистане не
> поймали Бин Ладена, а в Ираке не нашли Хусейна.
Але ж Ви не захочете сказати, що їх там і не було,
сподіваюся.
> (На ваш аргумент о том, что
> Буш сам никого не убивал, мой контраргумент: Хусейн
> тоже с газовым баллоном не бегал.)
Це Ваш аргумент, не мій, Ви переплутали. Щось
Ви надто багато плутаєтесь, Вам не здається?
Ви б хотіли відповідальність за убивства покласти
на безпосередніх виконавців. У той час як джерело
злочинного діяння завжди там, де воно було задумане,
сплановане і підготовлене. А виконувати злочин
злочинці можуть доручити - найкраще несвідомим -
свідомі можуть не захотіти виконувати злочин. Через
це усі без винятку злочинці виступають проти
свідомості.
>>> P.P.S. А оружия массового поражения, которое было непосредственным
>>> поводом для начала боевых действий, так и не нашли.
>OF>
>OF> А хімічна зброя, якою в Іраку режим винищував власний
>OF> народ, це вже що, не зброя масового знищення?
>
> А его не нашли до сих пор.
Трупи тотально убитих хімічною зброєю жителів
багатьох сіл в Іраку свідчать про те, що ця
зброя _точно_ була. Навіть коли її зуміли добре
заховати і зараз не можуть знайти. Ваш вираз
"косить под дурачка" тут досить таки доречно
було б згадати.
> Из всего это можно сделать вывод (отбрасывая клинические предположения):
>
> Явный пример двойного стандарта. Причины такого отношения я не знаю.
Щоб Ваші висновки не були безглузді, краще
перестали б відкидати очевидні факти.
Олександр Франчук
From: "Olexandr Franchuk" «[email protected]»
Subject: Re: Re: Американський вундеркінд
Date: 20 липня 2003 р. 18:15
On Sat, 19 Jul 2003 16:09:40 +0300, Leschinsky Oleg «[email protected]» wrote:
> Olexandr Franchuk «[email protected]» wrote:
>>
> Использование кривой логики понять еще можно: кто-то это делает за деньги,
> кто-то просто не может думать по другому.
>
> Но использование кривого квотинга понять невозможно.
Інакше кажучи по суті сказати щось Ви не можете :-(
Олександр Франчук
From: "Olexandr Franchuk" «[email protected]»
Subject: Re: Оранжевое настроение Ющенко, или Достучаться до небес
Date: 30 липня 2003 р. 12:03
"vk" «[email protected]» wrote in message news:[email protected]...
> Привет, Alex! You wrote on Mon, 28 Jul 2003 12:54:53 +0300:
>A>
>A> Кого-то все это напоминает... Какого-то мессию. То ли Моисея, то ли
>A> Иисуса...
>
> Вот кто то с горочки спустился .... (с) :-)
> =======================================================
> двадцать восьмого июля
Тут вже давно є повна ясність, що усі особи, які
одкидають свою належність до своїх рідних
(нам невідомих але їм відомих) народів, тобто
покидьки невідомих народів, не симпатизують
Ющенку. Ще один вияв такої несимпатії - це ж
жувати вже пережоване - несмачно. Значно цікавіше
було б дізнатися про когось того, до кого покидьки
мають слабкість симпатизувати. Шановні покидьки,
більше конструктивізму! Не обмежуйте себе тільки
одною ненавистю. Пропонуйте щось своє (когось
свого). Коли воно (він, вона, вони) звісно є. Що
досить таки на жаль сумнівно.
Олександр Франчук
From: "Olexandr Franchuk" «[email protected]»
Subject: Re: Россия не извинится за голодомор
Date: 7 серпня 2003 р. 17:39
"Spy!" «[email protected]» wrote in message news:[email protected]...
> Россия не извинится за голодомор - 06/08/03
>
> Россия как правопреемница СССР не намерена извиняться перед Украиной за
> голодомор 1932-33 годов, заявил посол России в Украине Виктор Черномырдин.
> "Извиняться мы не собираемся! Нам не перед кем извиняться", - сказал он.
> Черномырдин, в свою очередь, обратился к журналистам с вопросом, кто в то
> время возглавлял Советский Союз. "А кто проводил? А кто был в руководстве
> СССР в то время? Может быть вам было бы Грузии предъявить (претензии)", -
> сказал посол, имея в виду Иосифа Сталина, возглавлявшего СССР в то время.
> По его словам, Россия как правопреемница СССР и так несет на себе многие
> обязательства Союза. "Все что Россия взяла как правопреемница - ей надо в
> ноги поклониться за то, что она несет этот крест и по долгам и по другим
> вопросам. Но только не по голодомору", - подчеркнул дипломат.
> В середине мая Верховная Рада признала голодомор 1932-1933 годов актом
> геноцида, передают Українські Новини. В результате голодомора по различным
> оценкам погибло от 3 до 7 млн. человек.
> http://www.glavred.info/
Якщо Москва не визнає своєї вини за голодомори 20-го сторіччя
в Україні, то що ж їй заважає розсекретити усі стосовні до
голодоморів архіви, які знаходяться в Москві? Що дало б якісь
підстави, окрім голослівних запевнень Чєрномирдіна, що Москва
тут ні при чому.
Усі три голодомори, (1921-23, 1932-34, 1946-47) вже давно
проминули найбільший термін секретності 50 років (окрім
терміну "довічно"). Але навіть найпростіші питання, стосовні
голодоморів, не мають відповіді. Наприклад питання а що то
таке сталося в проміжку весна-осінь 1921, що політика Москви
"український селянин повинен відчувати певність в
завтрашньому дні" перетворилася на політику "забрати 100
процентів продовольства і вивезти в Росію".
Без такого кроку, без відкритих усім дослідникам усіх архівів,
заяви Чєрномирдіна мають вигляд безглуздих заяв прямого
спадкоємця організаторів голодоморів, безпосередньо на якому
_зараз_ лежить уся вина за убивство відомої тільки йому
точної кількості мільйонів українців.
Олександр Франчук
From: "Olexandr Franchuk" «[email protected]»
Subject: Re: Россия не извинится за голодомор
Date: 8 серпня 2003 р. 11:59
"Yours Faithfully" «[email protected]» wrote in message
news:[email protected]...
> "Olexandr Franchuk" «[email protected]» сообщил/сообщила...
>> "Spy!" «[email protected]» wrote...
>>>
>>> Россия не извинится за голодомор - 06/08/03
>>>
>>> Россия как правопреемница СССР не намерена извиняться перед Украиной за
>>> голодомор 1932-33 годов, заявил посол России в Украине Виктор Черномырдин.
>>> "Извиняться мы не собираемся! Нам не перед кем извиняться", - сказал он.
>>> Черномырдин, в свою очередь, обратился к журналистам с вопросом, кто в то
>>> время возглавлял Советский Союз. "А кто проводил? А кто был в руководстве
>>> СССР в то время? Может быть вам было бы Грузии предъявить (претензии)", -
>>> сказал посол, имея в виду Иосифа Сталина, возглавлявшего СССР в то время.
>>> По его словам, Россия как правопреемница СССР и так несет на себе многие
>>> обязательства Союза. "Все что Россия взяла как правопреемница - ей надо в
>>> ноги поклониться за то, что она несет этот крест и по долгам и по другим
>>> вопросам. Но только не по голодомору", - подчеркнул дипломат.
>>> В середине мая Верховная Рада признала голодомор 1932-1933 годов актом
>>> геноцида, передают Українські Новини. В результате голодомора по различным
>>> оценкам погибло от 3 до 7 млн. человек.
>>> http://www.glavred.info/
>>
>> Якщо Москва не визнає своєї вини за голодомори 20-го сторіччя
>> в Україні, то що ж їй заважає розсекретити усі стосовні до
>> голодоморів архіви, які знаходяться в Москві? Що дало б якісь
>> підстави, окрім голослівних запевнень Чєрномирдіна, що Москва
>> тут ні при чому.
>>
>> Усі три голодомори, (1921-23, 1932-34, 1946-47) вже давно
>> проминули найбільший термін секретності 50 років (окрім
>> терміну "довічно"). Але навіть найпростіші питання, стосовні
>> голодоморів, не мають відповіді. Наприклад питання а що то
>> таке сталося в проміжку весна-осінь 1921, що політика Москви
>> "український селянин повинен відчувати певність в
>> завтрашньому дні" перетворилася на політику "забрати 100
>> процентів продовольства і вивезти в Росію".
>>
>> Без такого кроку, без відкритих усім дослідникам усіх архівів,
>> заяви Чєрномирдіна мають вигляд безглуздих заяв прямого
>> спадкоємця організаторів голодоморів, безпосередньо на якому
>> _зараз_ лежить уся вина за убивство відомої тільки йому
>> точної кількості мільйонів українців.
>
> Антидиффамационная лига мешает
Це тільки Ваше припущення, що Російська держава - це
не велика незалежна держава, а усього лише тільки
васальне оргутворення антидиффамационної ліги, і тому
претензій не приймає. Претензії слід висловлювати
керівній структурі, а не підлеглій, коли я Вас
правильно розумію.
І навіть якщо Ви праві, Ваш коров'як точно влучив в
ціль, і Росія - це тільки маскрядно антидиффамационної
ліги, то все одно неможливо заперечити, що до завдання
убивати український народ Москва поставилась надзвичайно
відповідально, не буде перебільшенням навіть сказати,
що як а чи не до мети свого існування, підпорядкувавши
геть усі елементи державної машини саме цій задачі,
убивству українського народу. І що це підпорядкування
московської держави виконанню даного завдання аніскільки
не припинилося до тепер. Немає жодного натяку на якесь
хоч маленьке - навіть не вибачення - засудження
голодоморів в Україні з боку Москви _зараз_. Усі
організатори та виконавці убивства числяться _зараз_
серед найперших російських героїв. Державна символіка,
яка осявала убивць українського народу під час убивства,
_зараз_ прийнята знов і сяє, звучить та майорить над
убивцями, їх спадкоємцями та підпорядкованим їм народом
зараз, тепер. Огидні знаряддя убивства, а це прийняті
до виконання документи, Москва приховує _зараз_. Список
оцих _зараз_ можна продовжувати і продовжувати. Однак
навіть цього згаданого більше аніж досить, щоб з
цілковитою певністю визнати слова високопоставленого
представника російської держави Чєрномирдіна про
відповідальність "Но только не по голодомору" фальшивою
заявкою наскрізь брехливої людини.
Олександр Франчук
From: "Olexandr Franchuk" «[email protected]»
Subject: Re: Россия не извинится за голодомор
Date: 8 серпня 2003 р. 15:51
Yours Faithfully «[email protected]» wrote in message
news:[email protected]...
> "Olexandr Franchuk" «[email protected]» сообщил/сообщила...
>> "Yours Faithfully" «[email protected]» wrote...
>>> "Olexandr Franchuk" «[email protected]» сообщил/сообщила...
>>>>
>>>> Якщо Москва не визнає своєї вини за голодомори 20-го сторіччя
>>>> в Україні, то що ж їй заважає розсекретити усі стосовні до
>>>> голодоморів архіви, які знаходяться в Москві? Що дало б якісь
>>>> підстави, окрім голослівних запевнень Чєрномирдіна, що Москва
>>>> тут ні при чому.
>>>> Усі три голодомори, (1921-23, 1932-34, 1946-47) вже давно
>>>> проминули найбільший термін секретності 50 років (окрім
>>>> терміну "довічно"). Але навіть найпростіші питання, стосовні
>>>> голодоморів, не мають відповіді. Наприклад питання а що то
>>>> таке сталося в проміжку весна-осінь 1921, що політика Москви
>>>> "український селянин повинен відчувати певність в
>>>> завтрашньому дні" перетворилася на політику "забрати 100
>>>> процентів продовольства і вивезти в Росію".
>>>> Без такого кроку, без відкритих усім дослідникам усіх архівів,
>>>> заяви Чєрномирдіна мають вигляд безглуздих заяв прямого
>>>> спадкоємця організаторів голодоморів, безпосередньо на якому
>>>> _зараз_ лежить уся вина за убивство відомої тільки йому
>>>> точної кількості мільйонів українців.
>>>
>>> Антидиффамационная лига мешает
>>
>> Це тільки Ваше припущення, що Російська держава - це
>> не велика незалежна держава, а усього лише тільки
>> васальне оргутворення антидиффамационної ліги, і тому
>> претензій не приймає. Претензії слід висловлювати
>> керівній структурі, а не підлеглій, коли я Вас
>> правильно розумію.
>> І навіть якщо Ви праві, Ваш коров'як точно влучив в
>> ціль, і Росія - це тільки маскрядно антидиффамационної
>> ліги, то все одно неможливо заперечити, що до завдання
>> убивати український народ Москва поставилась надзвичайно
>> відповідально, не буде перебільшенням навіть сказати,
>> що як а чи не до мети свого існування, підпорядкувавши
>> геть усі елементи державної машини саме цій задачі,
>> убивству українського народу. І що це підпорядкування
>> московської держави виконанню даного завдання аніскільки
>> не припинилося до тепер. Немає жодного натяку на якесь
>> хоч маленьке - навіть не вибачення - засудження
>> голодоморів в Україні з боку Москви _зараз_. Усі
>> організатори та виконавці убивства числяться _зараз_
>> серед найперших російських героїв. Державна символіка,
>> яка осявала убивць українського народу під час убивства,
>> _зараз_ прийнята знов і сяє, звучить та майорить над
>> убивцями, їх спадкоємцями та підпорядкованим їм народом
>> зараз, тепер. Огидні знаряддя убивства, а це прийняті
>> до виконання документи, Москва приховує _зараз_. Список
>> оцих _зараз_ можна продовжувати і продовжувати. Однак
>> навіть цього згаданого більше аніж досить, щоб з
>> цілковитою певністю визнати слова високопоставленого
>> представника російської держави Чєрномирдіна про
>> відповідальність "Но только не по голодомору" фальшивою
>> заявкою наскрізь брехливої людини.
>
> Так и люди должны другие отвечать в таком случае. И
> государство они свое уже имеют. Тем более,
> что и лозунг у них издавна "все ХХХ ответственны друг за
> друга". А понимаете Вы все неправильно естественно
Тобто закривавлене знаряддя вбивства приховує
Москва, кланяючись мумії убивці номер 1 в
мавзолеї під звуки гімну СССР,
а Ви, закликаючи усе розуміти "правильно",
показуєте в протилежний бік.
Невже Ви справді так думаєте? Це би було
іще більш сумно, ніж свідома фальш.
Олександр Франчук
From: "Olexandr Franchuk" «[email protected]»
Subject: Re: Россия не извинится за голодомор
Date: 18 серпня 2003 р. 13:40
"Yours Faithfully" «[email protected]» wrote in message
news:[email protected]...
> "Olexandr Franchuk" «[email protected]» сообщил/сообщила...
>>
>> Тобто закривавлене знаряддя вбивства приховує
>> Москва, кланяючись мумії убивці номер 1 в
>> мавзолеї під звуки гімну СССР,
>> а Ви, закликаючи усе розуміти "правильно",
>> показуєте в протилежний бік.
>
> ВАши лозунги меня не трогают не только потому, что уже надоели и поэтому
> обесценились, а и потому, что мало имеют общего с реальностью.
Правда про убивство обридла убивцям одразу ж
після убивства. Навіть не так - вона обридла
убивцям ще під час і навіть до учинення убивства.
Що стосується "лозунги ... мало имеют общего с реальностью"
то Вам слід указати більш конкретно, що Ви маєте
на увазі. Залишивши сперше свої емоції збоку.
>> Невже Ви справді так думаєте? Це би було
>> іще більш сумно, ніж свідома фальш.
>
> Действительность же выглядит следующим образом. Можно придираться к автору
> по мелочам (я, например, к Сталину отношусь по ряду причин лучше, чем автор,
> поэтому вину его не преувеличиваю), но в общих чертах все было так, как он
> это описывает. Еще больше мне понравилась статья Солдатенко в Зеркале
> недели, котрую канадийцы пытались раскритиковать, но кроме старых визгов
> ничего не вышло. Если захотите, я дам ссылку. А пока вот:
>
> //////////////////////////////////////////////////
> Украинский голокост
> Русский национал-большевизм все же пришел на смену ленинскому
> интернационализму. Этот переход осуществился в период диктатуры Сталина,
> человека нерусского. Причины ориентации Сталина преимущественно на русских в
> партийных, государственных и карательных органах СССР никак не связаны с
> особыми его симпатиями к русским. Просто Сталин всегда был крайне осторожен
> и предпочитал иметь дополнительный запас прочности в виде всем ему обязанных
> кадров, набранных из самого многочисленного и наиболее терпеливого народа
> страны. Произошло это далеко не сразу. Сталин стал полновластным диктатором
> в 1927 году, а свою кампанию русификации кадров он осуществил только через
> 10 лет - во время больших чисток 1937-1938 годов. Первые приметы русского
> национал-большевизма начали проявляться со второй половины 30-х годов в
> отдельных деталях новой государственной атрибутики (введение в Красной Армии
> воинских званий царской России - 1935 год, сталинские премии - за роман А.
> Толстого "Петр I" и фильм С. Эйзенштейна "Александр Невский" - 1941 год).
> Своего апогея русская атрибутика сталинского режима достигла во время
> Великой Отечественной войны, когда испуганный Сталин ухватился за русский
> патриотизм, историю, военные традиции и даже Православную Церковь, лишь бы
> только удержать власть. Я еще вернусь к проблеме русского
> национал-большевизма, сейчас же перейду к первому периоду правления Сталина,
> на который приходится страшнейший в истории Украины голод 1932-1933 годов.
> Голод, вызванный сталинской коллективизацией, тотальным ограблением крестьян
> и депортацией в Сибирь и на Север миллионов кулаков (из них 850 000 -с
> Украины), принял на Украине невиданные в ее истории масштабы. Число погибших
> от голодной смерти на Украине оценивается от 2 до 6 миллионов человек.
Насправді діапазон оцінок числа жертв значно ширший. Однак
дискусія навколо цих чисел - цілком безглузде заняття, яке
насправді потрібне тільки тим людям, які зацікавлені в
спотворенні та приховуванні правдивої інформації, тобто
прямим спадкоємцям організаторів голодоморів. Умови такої
дискусії диктуються ними, тими, хто володіє повною й цілком
точною інформацією стосовно усіх обставин організації та
виконання дій, потрібних для вбивства, та усіма точними цифрами,
де, коли і скільки українців було убито. Уся ця інформація
знаходяться в м. Москва.
Зовсім інша річ - розмова про причини, через які Москва
далі приховує інформацію стосовну до голодоморів. Про це
убивці та їх спадкоємці говорити зовсім не мають ніякого
бажання. Тут поле для розмови зовсім не вузьке. Ось Ви
наприклад вважаєте, що "Антидиффамационная лига мешает".
Тобто Ви вважаєте, що Москва хоч і хотіла б розсекретити
архіви, але "Антидиффамационная лига мешает". Але поясніть,
як же може незалежній Російській державі "Антидиффамационная
лига" не дозволяти зробити те, що слід було б? Чи може Ви
вже передумали, і не вважаєте, що "Антидиффамационная лига
мешает"?
> (Famine. Encyclopaedia Britannicа. V. 9. 1973; 0. Subtelny.Ukraine: a
> history. University of Toronto Press, 1990). Голод 1932-1933 годов
> украинские националисты считают не только самым большим преступлением
> большевиков, но и куьлминацией целенаправленного геноцида русскими
> украинского народа.
> Вот как трактует эти события основатель и первый председатель партии Рух
> И.Драч в речи "Покается ли Россия?", зачитанной им при открытии конференции
> "Голод 1932-1933 годов на Украине", проходившей в 1993 году в Киеве . "Голод
> 1932-1933 годов был по своей природе не случаен. Не был он также эпизодом в
> судьбе украинского народа. Пришло время признать факт, раз и навсегда, что
> это был только этап... систематического уничтожения украинского народа. Ибо
> глубоко сидящее неприятие самого существования нашей нации преобладает с
> среди наследников тех северных племен, которым наш народ дал веру, культуру,
> цивилизацию и даже имя... Первый урок, который уже становится неотъемлемой
> частью национального сознания украинцев, это то, что Россия никогда не имела
> и не дает намека, что имеет по отношению к украинцам чего-либо, кроме
> стремления к полному разрушению украинской нации. Мы это можем видеть от
> самого рафинированного философа до последнего алкоголика; слишком много
> русских зациклены на опаснейшей мании - украинофобии" (I. Drach. Will Russia
> Repent? The Ukrainian Quarterly. V. 16. 1993)
> Итак, русские обвинены (далеко не только Драчом) в геноциде украинцев в
> 1932-1933 годах. Обвинение тяжелейшее, и ответить на него следует фактами,
> именами, цифрами.
На даний час цілком зрозуміло, що убивство голодоморами
основи, ядра українського народу, віруючого селянства
України, було учинене тими, хто задумав, спланував і
організував це убивство. Звинувачувати російський народ,
який ці люди підставляють, щоб сховатися за цим народом,
як за ширмою, це буде робити те, що би хотіли справжні
убивці. А техніка цькування народів один на одного відпрацьована
убивцями досить таки досконало. Тому коли ми бачимо
повно свідчень, що в російських селах поруч українського
кордону не було жодного голоду, у той час як через кордон
зовсім недалеко села буквально порожніли, чи наприклад що
спроби заселити винищені українські села людьми з-за
українсько-російського кордону деколи закінчувались
невдачею через нестерпний трупний сморід, бо тих, що вмирали
в селі останніми, нікому було ховати, і їх тіла розкладались
прямо там, де вони вмирали, тобто в основному в хатах,
то чи можна вину за ці убивства покладати на тих, кого
голодомор за волею організаторів не зачепив? Мені так
думається, що не можна.
Російський народ, до речі, не єдина ширмочка, за якою
ховаються справжні убивці.
Коли наприклад комуністи під час розгляду питання про
голодомори в українському парламенті встали і вийшли
геть у повному складі, то мені це не здалось визнанням
ними своєї вини за голодомори. Це мало вигляд
підставляння дійсними убивцями ще одного щитка
замість себе, щитка хоч і повністю їм підконтрольного, але
на даний момент цінного в основному тим, що якоюсь мірою
ще придатний для того, щоб у свій час його підставити.
> Вопрос первый: кто несет основную ответственность за принятие решений о
> коллективизации, то есть уничтожении крестьянства? Ответ: ответственность
> несет Сталин.
Неправда. Голодомор 1932-34 не був першим. Перший був у 1921-23.
Тобто рішення про знищення українського селянства було прийняте
задовго до рішення про колективізацію, десь орієнтовно в районі
літа чи початку осені 1921. Убивство не було побічним наслідком
колективізації, як це зараз намагаються представити ті, хто убивали.
Інакше кажучи, колективізація була тільки одним із засобів,
необхідних для повного успіху убивання. Учинити такі гігантські
убивства без величезної підготовки було б неможливо.
> Начиная с XV съезда ВКП(б) (1927 г.), когда была окончательно
> разгромлена "левая оппозиция" (Л. Троцкий, Л. Каменев и Г. Зиновьев), Сталин
> стал полноновластным хозяином партии и страны. К решению о коллективизации
> Сталин пришел не сразу. Сначала он попытался заставить крестьян сдавать хлеб
> по грабительски низким ценам. Крестьяне стали придерживать хлеб. Тогда
> Сталин разослал по стране директивы за своей подписью с требованием начать
> "раскулачивание" зажиточных крестьян, а бедняков и середняков загонять в
> колхозы. На июльском Пленуме ЦК ВКП(б) (1928 г.) сталинские директивы стали
> официальной установкой партии. Попытки "правой оппозиции" помешать принятию
> губительных для крестьянства решений (об этом ниже) были подавлены Сталиным.
> Около 9 миллионов (по разным оценкам от 6 до 15 миллионов) кулаков и членов
> их семей были сосланы в Сибирь, где многие из них погибли. Другой причиной,
> обусловившей следующий этап катастрофы крестьян всех народов Советского
> Союза, а не только украинского, явилась постоянно возрастающая по инициативе
> Сталина разнарядка по сдаче колхозами сельхозпродуктов. Падение
> производительности труда подневольных, ограбленных колхозников только
> приближало страшный голод, который разразился в 1932-1933 годах.
> Вопрос второй: были ли в руководстве партии люди, которые осмеливались
> выступать против развязанной Сталиным войны с крестьянами? Ответ: да, такие
> люди нашлись в лице "правой оппозиции". Это члены Политбюро ЦК ВКП(б) Н,
> Бухарин, А. Рыков, М. Томский (Егоров) и кандидаты в Политбюро ЦК Н. Угланов
> и С. Сырцов. Все они русские люди, и многие грехи должны им проститься за
> попытку спасти миллионы людей и благосостояние страны. Украинцев в этом
> списке нет. Влиятельное руководство украинской компартии на том этапе
> поддерживало Сталина, который бросил им кость, заменив на посту Первого
> секретаря КП(б)У еврея Л. Кагановича украинским поляком С. Косиором. Лишь
> позже, в 1933 году, когда голод уже свирепствовал на Украине, а требования
> Сталина по поставкам зерна все повышались, Н. Скрыпник, один из высших
> партийных и государственных деятелей Украины, покончил с собой в знак
> протеста со сталинской политикой. Можно только гадать, удержался бы Сталин у
> власти, если бы компартия Украины поддержала "правую оппозицию" русских
> коммунистов в 1928 году.
> Вопрос третий: кто в руководстве партии периода коллективизации являлся
> опорой Сталина и исполнителем его воли? Ответ можно дать в виде списка
> членов "сталинского" Политбюро ЦК XVI съезда ВКП(б) (июль 1930 г.),
> сформированного спустя несколько месяцев после утряски, то есть удаления
> противников насильственной коллективизации. Вот этот список. Члены
> Политбюро: И. Сталин, К. Ворошилов, М. Калинин, Л, Каганович, С. Киров, С.
> Косиор, В. Куйбышев, В. Молотов, С. Орджоникидзе, Я. Рудзутак. Кандидаты в
> члены Политбюро: А. Микоян, Г. Петровский, В. Чубарь. По национальному
> составу среди партийного руководства: 5 русских, 2 грузина, 2 украинца
> (Петровский и Чубарь), армянин, еврей, латыш и украинский поляк. Я включил в
> число русских К. Ворошилова, который уверял П. Григоренко, что он украинец
> (П. Григоренко . В подполье можно встретить только крыс. Нью-Йорк: Детинец,
> 1981). Итак, в составе "русского" руководства партии ВКП(б) русские (включая
> Ворошилова) составляли 38%, то есть немногим более трети. Еще меньше русских
> было в руководстве ОГПУ - карательного органа большевиков конца 20-х -
> начала 30-х годов. До 1934 года во главе ОГПУ стоял поляк В.Менжинский. Его
> заместитель - еврей Г.Ягода сменил умершего Менжинского в 1934 году,
> возглавив ту же службу, но уже с новым названием - НКВД. В высших и средних
> звеньях ОГПУ/НКВД русских тогда было немного, преобладали евреи, латыши,
> поляки и даже западноевропейские выходцы вроде А. Артузова (Фра-учи).
Усі названі Вами особи відкидали свою належність до своїх
рідних народів. Коли навіть не так, як Лазарь Каганович,
який проголошував свою безнаціональність, то на ділі.
І ототожнювати людей, які одкидаючи свою належність до
рідних народів, ненавидять рідні свої народи, із цими ж
самими народами, то це буде не дуже коректно. Набагато
коректніше буде називати усіх осіб, названих вище, зловонною
масою покидьків невідомих народів, представників якої не так
уже й мало навіть в даному форумі. Усі ці люди, як і раніше,
незмінно наповнені тою ж самою ненавистю до українського
народу, до всього справді українського. І тому й далі цілком
готові убивати.
> Украине "повезло" больше; во главе ОГПУ Украины стоял украинец В. Балицкий.
> Русские палачи тоже, конечно, выполняли преступные указания Сталина. На
> Украине особенно заметной была роль П, Постышева, посланного Сталиным 2-м
> секретарем КП(б)У. Современные украинские русофобы размахивают именем
> Постышева как стягом, нагнетая ненависть к русским. Но ведь Постышев
> появился на Украине только в 1933 году, то есть когда голод там уже был в
> разгаре.
> Итак, первая часть страшного обвинения, что русские организовали геноцид
> украинского народа, явно не проходит. Не проходит потому, что русские
> составляли тогда меньшинство: в руководстве партии и карательных органов
> большевиков.
> Рассмотрим вторую часть русофобского обвинения, то есть утверждение, что
> имел место целенаправленный геноцид именно украинского народа. География
> голода, вызванного коллективизацией, охватывает значительную часть Украины,
> степную зону Северного Кавказа, Дои, Нижнее Поволжье и Казахстан. Совершенно
> напрасно Субтельный противопоставляет страшные жертвы украинцев процветанию
> русских: "Хотя голод свирепствовал на Украине, особенно в ее юго-восточных
> районах, и на Северном Кавказе (где жило много украинцев), непосредственно
> сама Россия почти не испытала его" (О. Subtelny. Ukraine: a history.
> University of Toronto Press, 1990). Дон и Нижнее Поволжье заселены в
> основном русскими. Что касается Кубани, то причисление казаков к украинцам
> страдает натяжкой. Кубанское казачье войско было образовано в 1860-году
> путем слияния черноморских казаков, потомков запорожцев, с казаками
> кавказских линий, а это были донские и терские казаки. До середины XIX века
> казаки Северного Кавказа принимали в свои ряды крепостных крестьян, бежавших
> из России и с Украины. Было вливание крови кавказских горцев. Кубанские
> казаки не считали и не считают себя украинцами: раньше они называли себя
> просто казаками, а с начала ХХ века - казаками и русскими.
> Перейдем к статистике. Если говорить о печальном первенстве народов СССР по
> проценту потерь от голода, вызванного коллективизацией, то первое место
> здесь принадлежит казахам. Четырехмиллионный казахский народ потерял тогда
> от 1 до 1,5 миллиона человек, то есть погибли от 25% до 40 % казахов (F.
> Lorimer.The population of the Soviet Union. Geneva: Leage of Nations, 1946);
> На Украине сравнимые потери, (20-25%) были в Полтавской, Днепропетровской,
> Кировоградской и Одесской областях. Eще вшести областях число погибших от
> гололда оценивается в 15%. Наконец, на севере Украины, в лесной зоне, число
> жертв было незначительным (R. Cottquest. The harvest of sorrow. New Ybrfe
> Oxford University Press, 1985). В связи с обвинением украинских русофобов
> хочу отметить, что среди погибших от голода на Украине было много русских.
> Дело в том, что голод поразил преимущественно юг и восток Украины, то есть
> земли, отнятые большевиками у России, где процент русских, и не только в
> городах, был высок. Наконец, и Россия, хотя меньше Украины пострадала от
> организованного Сталиным голода. Процент смертности в 1933 году по сравнению
> со смертностью в 1930 году (если принять ее за 100%) составил 360% на
> Украине и 150% в России (М. Livi-Bacci. On the human costs of
> collectivization in the Soviet Union. PopnI.Devl Rev., V. 19, 1993). Итак,
> утверждение о целенаправленном геноциде украинцев трудно примирить с
> фактами, дающими гораздо больше оснований говорить о целенаправленном
> геноциде крестьян Советского Союза. Страшное обвинение украинских русофобов
> в адрес русского народа при ближайшем рассмотрении лопается, как мыльный
> пузырь.
>
> http://www.geocities.com/CapitolHill/Parliament/9677/rusenukr.html#Украински
> й%20голокост
Якщо убивці (зовсім не російський народ) убивали не тільки в
Україні, то це не означає, що в Україні вони не убивали чи не
хотіли убивати. А спроби зняти з убивць вину, мотивуючи тим,
що вони убивали також і в інших місцях, були б просто
сміхотворні - якби не такий несмішний їх предмет.
Олександр Франчук
From: "Olexandr Franchuk" «[email protected]»
Subject: Re: Украина - не Россия
Date: 19 серпня 2003 р. 12:47
"OKI" «[email protected]» wrote in message news:[email protected]...
>
> Мне думалось, что славянским народам не свойственно
> злоупотребление гостеприимством.
А для мас осіб, які запевняють, що у них національності
нема, що свойствєнно, як на Вашу шановну думку?
Олександр Франчук
From: "Olexandr Franchuk" «[email protected]»
Subject: Re: Украина - не Россия
Date: 19 серпня 2003 р. 17:18
"OKI" «[email protected]» wrote in message news:[email protected]...
> "Olexandr Franchuk" «[email protected]» сообщил/сообщила...
>> "OKI" «[email protected]» wrote...
>>>
>>> Мне думалось, что славянским народам не свойственно
>>> злоупотребление гостеприимством.
>>
>> А для мас осіб, які запевняють, що у них національності
>> нема, що свойствєнно, як на Вашу шановну думку?
>
> А для этих масс свойственно посылать удурков на «ОКІ-лайка».
> Шутик!.... ну, ты в курсе дела :о))
Що Вам й таким як Ви свойствєнно окрім хамства,
я мав на увазі.
Олександр Франчук
From: "Olexandr Franchuk" «[email protected]»
Subject: Re: ПРИЧИНИ ГОЛОДУ 1933 РОКУ В УКРАЇНІ ПО СТОРІНКАХ ОДНІЄЇ ПРИЗАБУТОЇ КНИГИ
Date: 20 серпня 2003 р. 12:12
Коли аналізувати причини кожного з трьох голодоморів в
Україні ізольовано, кожен сам по собі, а саме такий підхід
пропонують нам аналітики, які представляють тих, на кому
лежить уся вина за планування, організацію і проведення
усіх трьох голодоморів, то навколо кожного з голодоморів,
звісно, знаходиться повно різних обставин, багато з яких
можна так чи інакше але видавати за причину кожного
конкретного окремо взятого голодомору. Тому причини
кожного з трьох голодоморів з-під пера таких аналітиків
мають вигляд абсолютно не пов'язаних між собою речей,
ніби як їх розділяють сотні чи тисячі років.
Тим часом усі три голодомори були проведені в досить
стислий період часу, початок першого голодомору - 1921,
кінець третього з них - 1947, тобто протягом 26 років. Цей
період повністю лежить в рамках активної діяльності одного
покоління. Іншими словами, усі три убивства чинили (в
масі) практично одні й ті ж самі люди.
Результатом кожного з убивств було щоразу смерть
мільйонів українців (точне число мільйонів приховується
в Москві).
Ті ж самі люди абсолютно безкарно тричі чинили те
ж саме убивство з проміжком часу якраз таким, що не
встигало стати на ноги нове покоління українського народу.
І не було нічого спільного між цими трьома грандіозними
убивствами? Отже це були не убивства, а чисто такі собі
щоразу інші хоч і неприємні (тому не слід надто загострювати
на них увагу) але збіги обставин?
Скажіть будь-ласка, а як іще інакше ті убивці, які не
просто тричі убивали український народ, а ще й жиріли
щоразу на цьому убивстві, бо за кілька жалюгідних крихт
умираючі від голоду готові були віддати - і віддавали - геть
усе, що у них було, як іще інакше ті убивці, які усі лишилися
живими і здоровими, на високих керівних посадах, і то не
тільки в Москві та в Україні, а ще й і в багатьох інших місцях,
вони і їхні прямі спадкоємці, наповнені ненавистю до
українців і всього українського, як іще інакше ті убивці мають
виправдовувати те, що виправдати неможливо? Ну не
добиватися ж їм, щоб уся правда про них та їхні злочини
стали дійсними фактами суспільної свідомості, чи може
не так.
Олександр Франчук
"Spy!" «[email protected]» wrote in message news:[email protected]...
> http://www.zn.kiev.ua/ie/show/456/41284/
> ПРИЧИНИ ГОЛОДУ 1933 РОКУ В УКРАЇНІ ПО СТОРІНКАХ ОДНІЄЇ ПРИЗАБУТОЇ КНИГИ
>
> Станіслав КУЛЬЧИЦЬКИЙ
>
> Варіант відповіді на питання, винесене в заголовок статті, прозвучав в «ДТ»
> (? 24 від 28 червня 2003 р.) у вигляді відсилки до постанови ЦК Компартії
> України <Про голод 1932-1933 років на Україні та публікацію пов'язаних з ним
> архівних матеріалів> від 26 січня 1990 р. Постанова була опублікована в
> книзі «Голод 1932-1933 років на Україні: очима істориків, мовою документів»,
> яку підготував Інститут історії партії при ЦК Компартії України. Книга
> вийшла в світ у «Політвидаві України» восени 1990 року. ЦК Компартії України
> прийняв цю постанову якраз для того, щоб вихід книги став можливим. Суть її
> визначається одним реченням: <Архівні матеріали розкривають, що
> безпосередньою причиною голоду на початку 30-х років у республіці стало
> примусове, з широким застосуванням репресій, проведення згубної для
> селянства хлібозаготівельної політики>.
> Стаття ця присвячена аналізу книги, названої в попередньому абзаці. Щоб не
> повторювати довгої назви, згадуватиму далі цю книгу одним словом - «Голод»,
> з посиланням у необхідних випадках на сторінку, звідки запозичено документ.
> Якби ми в пошуках причин голоду задовольнилися версією, висунутою у
> постанові ЦК КПУ, це означало б, що 70-та річниця голодомору проходить так
> само непродуктивно, як пройшла 60-та.
>
> «Український голокост» чи щось інше?
> У травні нинішнього року Верховна Рада України вперше за весь час свого
> існування порушила питання про голодомор на сесійному засіданні. Під час
> обговорення народні депутати КПУ залишили зал. Вони були обурені
> інтерпретацією причин голоду: нібито радянська влада і партія, що стояла за
> нею, нищили голодом українців тільки через те, що вони були українцями:
> Довести, що голод 1932-1933 рр. справді був геноцидом, важко. Щоправда,
> такий висновок зробили обидві комісії, які досліджували український голод, -
> Конгресу США у квітні 1988 року і міжнародна комісія юристів під
> керівництвом професора Дж.Сандберга в листопаді 1989 року. Проте комісії
> працювали в умовах «холодної війни», коли бралися до уваги антикомуністичні
> емоції. Тепер, щоб визнати голод 1932-1933 рр. не наслідком форсованої
> індустріалізації, як це представлено у згаданій вище статті в «ДТ», а
> продуманим актом геноциду, що спрямовувався проти українського народу,
> потрібні аргументи.
> Надруковані в книзі «Голод» архівні матеріали доводять, звичайно, що
> підвищена смертність на селі була пов'язана зі згубною хлібозаготівельною
> політикою. Проте катастрофічну (на порядок більшу ніж в інших хлібовиробних
> регіонах СРСР) смертність сричинили не заготівлі, а інше.
> Голодомор справді був геноцидом селянства (в Україні) і козацтва (на
> Кубані), поєднаним у часі з планомірним винищенням української інтелігенції.
> Він не випливав з офіційної національної політики ВКП(б), а точніше, з
> політики сталінського режиму, який підім'яв під себе не тільки суспільство,
> але й правлячу партію. Але він випливав з масового терору за соціальними і
> національними ознаками.
> Геноцид під прикриттям хлібозаготівель був застосований у катастрофічній
> ситуації, що складалася після 1929 року в СРСР, пов'язаний був зі
> сталінською «революцією згори». Не з форсованою індустріалізацією (тут зв'
> язок опосередкований), а з даремними намаганнями Кремля вибудувати під
> виглядом колгоспів в артільній формі особливу систему відносин між містом і
> селом. До створення цілісного народногосподарського комплексу, яким можна
> було управляти з одного центру, керівники ВКП(б) йшли методом спроб і
> помилок. Голод в багатьох регіонах СРСР був наслідком помилкової спроби, а
> голодомор в Україні і на Кубані - результатом намагань Кремля вийти з
> катастрофічної ситуації в найбільш небезпечних для нього національних
> регіонах шляхом застосування превентивних репресій (терору голодом).
> В книзі «Голод» є аргументи на підтвердження геноциду у вигляді терору
> голодом. Вона й тепер залишається найбільш повним і вражаючим зібранням про
> голод з архівів ЦК ВКП(б) і ЦК КП(б)У. Варто лише прочитати ці документи під
> потрібним кутом зору.
> Потрібний кут зору
> Повних три роки (1987-1989) я вивчав проблему голоду, і на цьому локальному
> відрізку минулого міг бачити більше, ніж інші.
> З текстів, відібраних для книги «Голод», з інших документів тих архівів,
> звідки вони запозичені, виникало щось жахливе. За хлібозаготівлями
> приховувалася істинна причина голодомору. А тому я сумнівався, чи дасть
> політбюро ЦК КПУ санкцію на публікацію.
> Все-таки, шанси існували. По-перше, ніхто не здогадувався про істинну
> причину голодомору. Тим більше - про те, що документи з партійних архівів
> здатні її підтвердити.
> По-друге, десталінізація М.Горбачова, на відміну від хрущовської, пішла
> вглибину. Це зобов'язувало правлячу партію триматися на гребені хвилі, якщо
> вона бажала, щоб хвиля не накрила її з головою.
> По-третє, комісія Конгресу США з українського голоду 1932-1933 рр. вже
> закінчила роботу, опублікувала заключний рапорт і пустила зібрані документи
> у світовий науковий обіг. З конкретними результатами роботи комісії Дж.
> Мейса члени політбюро ЦК КПУ були знайомі. Я так впевнено це стверджую, тому
> що маю в руках том обсягом в 524 стор., надрукований у 1988 році в державній
> друкарні Вашингтона. На обкладинці книги - червоний штамп загального відділу
> ЦК КПУ з датою надходження - 5 вересня 1988 року. До мене вона потрапила під
> час передачі документів ЦК КПУ в державний архів після заборони партії (як
> чужорідний для фондоутворювача матеріал).
> На засіданні політбюро ЦК в січні 1990 року (мене запросили як експерта)
> дискусія щодо доцільності публікації книги «Голод» тривала довго. У мене
> склалося враження, що присутні зітхнули з полегшенням, коли перший секретар
> ЦК В.Івашко взяв на себе відповідальність і запропонував друкувати
> документи. Це був акт великої громадянської мужності.
> Книгу «Голод» підписали до друку 5 вересня 1990 року з оголошеним тиражем 25
> тис. примірників. Фактичний тираж виявився вдесятеро меншим. Говорили про
> те, що дефіцитний папір пішов «наліво», щоб хтось міг заробити, але в це
> важко повірити. Більш імовірно, що книгу, яку вже не можна було не
> друкувати, вирішили зробити бібліографічним раритетом.
> У 1990 році в Україну уперше приїхав Джеймс Мейс. Він привіз мені комп'
> ютерну роздруковку 206 свідчень про голод 1932-33 рр., зібраних комісією
> Конгресу США. Десятки різних відповідей на однакові питання давали
> можливість застосувати компаративний аналіз, що позбавляло джерело
> властивого мемуарній літературі суб'єктивізму.
> У грудні 1990 року тритомник свідчень обсягом в 1734 сторінки вийшов у світ
> в тій же друкарні Вашингтона. Тоді ж, у першій половині грудня в журналі,
> який ще називався «Під прапором ленінізму», я надрукував статтю <Як це було
> (читаючи документи створеної при Конгресі США <Комісії по голоду 1932-1933
> рр. на Україні>). Співставлення архівних документів і свідчень дало
> можливість сформулювати такий висновок: <Поряд з хлібозаготівлями і під
> виглядом їх було організовано репресивне вилучення будь-яких запасів
> продовольства, тобто терор голодом>. Вилучення всього продовольства в
> господарствах селян-боржників по хлібозаготівлях - це і є істинна причина
> голодомору.
> Після сталінської статті <Запаморочення
> від успіхів>
> Наукову літературу з Росії важко здобувати. Я вдячний проф. В.П.Данилову
> (Інститут російської історії РАН) за подарований мені п'ятитомник <Трагедия
> советской деревни (1927-1939)>. Його томи-«цеглини» наповнені документами,
> які досі не бачили денного світла. Вони дають можливість зрозуміти причини
> економічної деградації колгоспного ладу в момент його народження.
> Сучасне трактування подій суцільної колективізації в науковій літературі і в
> підручниках зводиться до наступного. Під виглядом артілей Сталін бажав
> насадити в селі комуни. Почалася колективізація всього, аж до дрібної худоби
> і птиці. У відповідь піднявся могутній антиколгоспний рух. Генсек змушений
> був відступити і опублікував в березні 1930 року в газеті «Правда» статтю
> «Запаморочення від успіхів». В ній він переклав вину за «перегини» на
> місцевих працівників і «подарував» колгоспникам присадибну ділянку з
> коровою.
> Сталінський «відступ» був декларативним. Мало того, що всіх, хто вийшов з
> колгоспів, знову загнали туди - це всім відомо. Виявляється, і це стало для
> мене відкриттям у цьому році, - держава не розрізняла колгоспів і радгоспів:
> все, що вироблялося в громадському господарстві колгоспів, підлягало
> відчуженню. Та в радгоспах платили якусь заробітну плату, а колгоспники
> мусили задовольнитися тим, що одержували з «подарованого» присадибного
> господарства. Аналіз компартійно-радянських постанов та інструкцій триріччя
> 1930-
> 1932 рр. підтверджує тільки цей висновок, іншого бути не може.
> На поверхні, у деклараціях все було інакше. Якраз за це триріччя
> сформувалося поняття трудодня. Було багато розмов про подолання зрівнялівки
> в оплаті колгоспної праці. Розроблялися заходи щодо
> організаційно-господарського зміцнення колгоспів. У квітні 1930 року було
> прийнято закон про хлібозаготівлі: колгоспи мусили здавати державі від
> третини до чверті валового збору (в незернових регіонах - не більше однієї
> восьмої). Основна частина врожаю підлягала розподілу по трудоднях.
> Тим часом небачена за глибиною економічна криза (Велика депресія) призвела
> до небувалого падіння світових цін на промислове устаткування. Радянські
> зовнішньоторговельні організації радісно скуповували за валюту все підряд по
> низьких цінах і на пільгових умовах оплати. Та незабаром виявилося, що ціни
> на сільськогосподарську продукцію впали ще більше. Довгострокових позик
> Радянському Союзу ніхто не давав, поки він не визнає царських боргів. Щоб
> заробити валюту, доводилося продавати більше хліба. Хлібозаготівельні плани
> стали безрозмірними, держава викачувала у колгоспів увесь врожай, руйнуючи
> їхню економіку і змушуючи селян, передусім молодь, відмовлятися від праці на
> землі.
> Статистика свідчить, що після переходу до суцільної колективізації в СРСР
> почалася стрімка урбанізація: кількість селян, які прибували в міста, зросла
> з 7 млн. осіб в 1929 році до 9,2 млн. в 1930 році і 10,8 млн. осіб в 1931
> році. Щоб припинити неконтрольовану урбанізацію, з грудня 1932 року в
> Радянському Союзі була запроваджена система внутрішніх паспортів, яка
> збереглася до нашого часу.
> З року в рік продовольче становище в українському селі ставало дедалі
> гіршим. Внаслідок заготівель з урожаю 1931 року, що затяглися до весни 1932
> року, в десятках сільських районів України розпочався повальний голод. Він
> тривав, поки визрів новий урожай, і забрав життя близько 150 тис. селян.
> Надзвичайні хлібозаготівельні комісії (НХК)
> Попередній розділ був необхідний, щоб охарактеризувати ситуацію, в якій
> почали діяти НХК, створені Сталіним восени 1932 року в основних
> хлібовиробних регіонах. В Україні комісію очолив голова Раднаркому СРСР
> В.Молотов, на Північному Кавказі - секретар ЦК ВКП(б) Л.Каганович, у
> Поволжі - секретар ЦК ВКП(б) П.Постишев. Результатом їх діяльності став
> голод в усіх перелічених регіонах. Він розпочався і в містах незернових
> регіонів СРСР, знятих з централізованого постачання внаслідок дефіциту
> хліба.
> Голод, але не голодомор! Мета цієї статті якраз і полягає в тому, щоб
> розрізнити ці два поняття і простежити, в яких регіонах СРСР і внаслідок
> яких причин голод поступово переростав у голодний мор з кількістю жертв, на
> порядок вищою.
> НХК не мали власного апарату. Вони були народжені буденним протокольним
> рішенням політбюро ЦК ВКП(б) від 22 жовтня 1932 року. Початком роботи
> комісії в Україні слід вважати появу Молотова на засіданні політбюро ЦК
> КП(б)У 30 жовтня. На цей час Україна виконала тільки 40 відсотків
> встановленого хлібозаготівельного плану.
> До речі, коли хто-небудь з ветеранів скаже, що в них у селі голоду не було,
> не треба поспішати із запереченнями. До кінця жовтня близько 1,5 тис.
> колгоспів виконали план і не потрапили під санкції. Але 23 тис. колгоспів
> залишалися в боржниках у держави.
> Держава бажала взяти своє. Тим більше, що вона нинішнього року дозволила,
> щоб матеріально зацікавити колгоспників у збиранні врожаю, видати їм
> натуральний аванс зерном у розмірі від 10 до 15 відсотків заробленого на
> трудодні. У попередні роки хліба не видавали до виконання <першої
> заповіді> - заготівельного плану, а після заготівель видавати було нічого.
> Переконуючись з року в рік, що держава забирає весь хліб, селяни починали
> працювати в громадському господарстві зовсім недбало. Хліб гинув у полі від
> бур'янів і осипання, під час жнив і транспортування. Під час обмолоту
> частину зерна колгоспники старалися пустити в солому і полову. Їм залишали
> тільки ці «озадки», а зерно після обмолоту відвозилося прямо на елеватори
> або зсипні пункти.
> У виступах українських керівників на Третій партконференції (липень 1932
> року) були спроби оцінити втрати врожаю 1931 року. С.Косіор оцінював їх в
> межах 120-150 млн. пудів, О.Шліхтер назвав цифру 150, М.Скрипник - до 200
> млн. пудів. Не претендуючи на точність, ці цифри давали уявлення про
> масштаби втрат - до половини річного продовольчого фонду сільського
> населення.
> Будь-яких повідомлень про втрати врожаю 1932 року не існує, але ситуація в
> сільському господарстві тоді ставала катастрофічною. В листі з колгоспу
> «Нове життя» Артемівського району, який газета «Вісті ВУЦВК» надрукувала 4
> січня 1933 року, повідомлялося: <Під час збиральної кампанії й обмолоту
> запанували цілковитий розгардіяш і безладдя. Бригади розпалися, у поле
> виходив хто хотів, праця організована не була. Роботу зволікали, хліб
> осипався. Розкрадання пішло навалою, вдень і вночі з поля возили на очах у
> всіх, розтягали колгоспний хліб. Обліку не було. Який був урожай, по цей
> день невідомо. Хлібозаготівлі колгосп виконав на 5 відсотків>.
> Під впливом подібних кореспонденцій, у керівників Кремля складалося
> враження, що урожай в Україні не загинув, а розкрадений. І Сталін став на
> звичний шлях репресій. 7 серпня 1932 року з'явилася постанова ВЦВК і РНК
> СРСР <Про охорону майна державних підприємств, колгоспів і кооперативів та
> про зміцнення суспільної (соціалістичної) власності>. Розкрадання майна
> колгоспів каралося розстрілом, за «пом'якшуючих обставин» - позбавленням
> волі на строк не менше 10 років. Газета «Правда» організувала в Україні рейд
> боротьби з крадіжками зерна. З 7 по 17 серпня 1932 року в ньому взяли участь
> 100 тисяч «ударників преси». Метою рейду була боротьба з крадіжками зерна.
> Проте даремно кореспондент «Правды» по Дніпропетровській області закликав:
> треба шукати, адже існує підземне «пшеничне місто». «Ударники преси» не
> знайшли його.
> Після того, як хлібозаготівлі у вересні і жовтні 1932 року дали мізерні
> результати, на зміну «ударникам преси» прийшла НХК. Її документації в
> архівах не існує. Просто час від часу Молотов (іноді - Каганович) наїжджав в
> Україну і цікавився, як йдуть заготівлі. Комісія не давала власних
> розпоряджень, але поки вона існувала, всі компартійно-радянські постанови в
> республіці писалися під диктовку Молотова або Кагановича.
> Беручи на себе функції політичного керівництва, компартійні вожді покладали
> безпосередню управлінську роботу на радянські органи влади. У надзвичайних
> ситуаціях компартійна диктатура виходила на передній план. Проте Молотов при
> здійсненні хлібозаготівель у місцевості, якій уже загрожував голод, мав
> намір спиратися на всі можливі важелі влади.
> Заготівлі викликали опір місцевого управлінського апарату, який розумів, що
> позбавлені хліба люди не доживуть до наступного врожаю. Наявність опору,
> який кваліфікувався як «зрада», підтверджує лист генерального секретаря ЦК
> КП(б)У С.Косіора від 13 грудня 1932 року секретарям обкомів партії, в якому
> від імені ЦК він (фактично - Молотов) пропонував негайно ставити питання про
> виключення з партії «зрадників» з наступною їх висилкою на Північ, ув'
> язненням на тривалі строки, розстрілом.
> Усі випадки «зради» висвітлювалися в пресі. Скорочення постачання хліба за
> картками в містах або зняття цілих міст з державного постачання пояснювалося
> куркульським саботажем хлібозаготівель. Щоб відвести від себе
> відповідальність за руйнівні наслідки політики форсованої індустріалізації,
> керівники країни пропонували населенню міст замість хліба інформацію про
> каральні дії проти саботажників. Така інформація була потрібною і для того,
> щоб подолати опір місцевої влади в сільських районах.
> Виконуючи директиву Молотова, до заготівельної роботи підключилися чекісти.
> Голова ДПУ УСРР С.Реденс 22 листопада розробив план операції <по выявлению
> контрреволюционных центров, организующих саботаж и срыв хлебозаготовок>.
> Операція повинна була охопити 243 райони. З санкції ЦК КП(б)У вона почалася
> негайно.
> Неможливо без хвилювання читати звіт голови ЦКК КП(б)У і наркома РСІ УСРР
> В.Затонського, який у січні 1933 року працював уповноваженим ЦК КП(б)У по
> хлібозаготівлях в Одеській області, а Затонський був незадоволений роботою
> підлеглих Реденса, і у звіті зазначав, що селяни перестали боятися чекістів
> і репресій: <Мне рассказывали из практики Одесской области, в частности,
> Новой Украинки и Знаменки (то же передавал товарищ, приехавший ко мне из
> Никополя), что выселением на север не так уж огорчались. Никто не
> дезертировал, многие шли с гармошкой, а были даже случаи «добровольчества»,
> когда соседи обращались с просьбой включить их в партию переселенцев> (стор.
> 341). Затонський писав про це з подивом, не розуміючи поведінки селян, тому
> що був упевнений: «мужик - с хлебом». А селяни надавали перевагу депортації
> перед голодною смертю. Ось підтвердження з цієї же книги «Голод». Секретар
> Краснопільського райкому партії на Харківщині доповідав у ЦК КП(б)У в грудні
> 1932 року: <Нарсуд майже щоденно розбирає хлібні справи на місцях. Після
> закінчення суду в с.Краснопілля середняк Бесараб Олексій Васильович сказав:
> <Хай судять та везуть звідціля, так хоч з голоду не вмреш, а вдома коли
> залишимося, все рівно помремо> (с.289).
> Натуральні штрафи
> Починаючи від 1990 року, «візитною карткою» голодомору є натуральні штрафи.
> Проте я не помітив, щоб пострадянська історіографія голодомору визнала їх
> значення.
> Натуральні штрафи - це конфіскація незернового продовольства у боржників по
> хлібозаготівлях. Вони не йшли в залік боргу, а стали каральним засобом.
> Заготівельники були переконані, що десь в ямах або в «озадках» (соломі й
> полові) зерно у колгоспників є. Щоб змусити їх розрахуватися з державою,
> вони вдавалися до натуральних штрафів.
> Коли селян позбавляли хліба, від голоду гинули власники слабких господарств.
> У добре поставлених садибах люди виживали за рахунок незернового
> продовольства, яким запасалися до нового врожаю. Якщо це продовольство
> конфіскувалося за борги, гинули й вони. Купити їжу на сільських базарах було
> неможливо, хто б міг її продавати? Кооперативні крамниці «отоварювали»
> тільки тих, хто виконав хлібозаготівельний план. У місті магазини
> перетворилися на розподільники, які обслуговували тих, хто мав картки.
> Система магазинів «Торгівля з іноземцями» у містах продовжувала існувати й
> після того, як СРСР відмовився від послуг зарубіжних фахівців та робітників.
> Вона викачувала у голодуючого населення валюту, сімейні коштовності й
> натільні хрестики. Але ці магазини мало кого врятували від голодної смерті.
> Продиктована Молотовим постанова ЦК КП(б)У про заходи щодо посилення
> хлібозаготівель від 18 листопада 1932 року, яку ми знаходимо в книзі
> «Голод», мала пункт, який став запальною свічкою голодомору: <В колхозах,
> допустивших разворовывание колхозного хлеба и злостно срывающих
> хлебозаготовки, применять натуральные штрафы в виде установления
> дополнительного задания по мясозаготовкам в размере 15-месячной нормы сдачи
> для данного колхоза мяса как по обобществленному, так и индивидуальному
> скоту колхозника.
> Применение этого штрафа проводится райисполкомом с предварительного
> разрешения в каждом отдельном случае облисполкома. Причем райисполкомы
> устанавливают сроки взыскания и размеры штрафа для каждого колхоза (в
> пределах 15-месячной нормы мясосдачи) применительно к состоянию отдельных
> колхозов> (с. 254).
> Коли я казав, що в рукопису книги «Голод» побачив щось жахливе, то мав на
> увазі передусім ці два абзаци. Сформульовані вони по-діловому, мають чотири
> обмежувальних застереження: стягування штрафів тільки РВК з санкції ОВК в
> межах певної норми, по м'ясу. Та надалі ці обмеження відпадали одне за
> одним. У цій самій постанові у розділі про одноосібників містився такий
> пункт: <В отдельных районах (по постановлению облисполкома) штраф может быть
> установлен картофелем в размере годичного плана данного хозяйства по
> картофелю. В исключительных случаях по специальному постановлению
> облисполкома размер штрафа может быть удвоен> (с.257).
> Треба одразу підкреслити: в компартійно-радянських постановах про натуральне
> штрафування названі тільки м'ясо, сало і картопля. В них не згадувалися
> продукти тривалого зберігання. Та через два місяці після виходу постанови
> від 18 листопада «злісні боржники» були піддані натуральному штрафуванню за
> повною програмою. Це підтверджують свідки голодомору. А серед <злісних
> боржників> опинилися всі українські колгоспи, за винятком півтора тисяч.
> 27 листопада секретар Одеського обкому КП(б)У М.Майоров рапортував в ЦК: <На
> местах совершенно не используется система штрафов, очень уж робко к этому
> подходит низовой наш актив, опять-таки из-за боязни перегибов, хотя кое-где
> перегибы уже имеют место> (с.267). 8 грудня С.Косіор рапортував Сталіну:
> <Наибольший результат дает применение натурштрафов. За корову и свинью
> сейчас колхозник и даже единоличник крепко держатся. Наиболее эффективной
> эта мера оказалась в отношении единоличников. Что касается колхозов, то
> здесь результат меньший, ибо штрафы пока коснулись только обобществленного
> стада, а персонально колхозников почти еще не затронули> (с. 284).
> Не минуло й місяця після запровадження натуральних штрафів, як до них звикли
> настільки, що з'явилося ще одне словоскорочення. Стало зрозумілим, що
> держава дістала потужний засіб тероризування селян. Кремль не забарився
> використати його, щоб підняти хліб з підземного «пшеничного міста».
> Терор голодом
> 1 січня 1933 року Сталін надіслав у Харків керівникам УСРР новорічну
> телеграму. Цю телеграму, оформлену як постанова ЦК ВКП(б), потрібно навести
> повністю. В ній - весь 33-й рік:
> <Предложить ЦК КП(б)У и СНК УССР широко оповестить через сельсоветы,
> колхозы, колхозников и трудящихся единоличников, что:
> а) те из них, которые добровольно сдают государству ранее расхищенный и
> скрытый хлеб, не будут подвергаться репрессиям;
> б) в отношении колхозников, колхозов и единоличников, упорно продолжающих
> укрывать расхищенный и скрытый от учета хлеб, будут применяться строжайшие
> меры взыскания, предусмотренные постановлением ЦИК и СНК СССР от 7 августа
> 1932 г. (об охране имущества государственных предприятий, колхозов и
> кооперации и укреплении общественной социалистической собственности)> (с.
> 308).
> Жахливий зміст сталінської телеграми стає зрозумілим тільки при її
> аналітичному вивченні.
> Перший пункт телеграми був попередженням: здавайте хліб, інакше стане
> погано. Здавати вимагалося весь необлікований хліб, а не тільки зерно, що
> розглядалося як вкрадене (наприклад, виявлене при повторному обмолоті
> «озадків»). Характер репресій не визначався.
> Другий пункт телеграми стає зрозумілим тільки у співставленні з першим. Він
> адресувався селянам, які проігнорували попередження. Але як таких визначити?
> Яким способом? Досі не придумали нічого іншого, крім обшуку. Отже,
> сталінська телеграма була попередженням про масові обшуки.
> У ході таких обшуків хліб могли знайти або не знайти. У першому випадку все
> було ясно: швидкий суд на основі закону від 7 серпня 1932 року. Про це
> телеграма чесно попереджала. Які дії Кремль передбачав в другому випадку, у
> телеграмі не повідомлялося. Зате відомо, що з листопада 1932 року на тих
> боржників, у кого під час обшуків хліб не знаходили, накладали,
> висловлюючись косіорівською мовою, натурштрафи. Звідси випливав логічний і
> зрозумілий всім селянам висновок: у вигляді штрафу заберуть інші продовольчі
> продукти тривалого зберігання.
> У тритомнику свідчень, виданих у 1990 р. Комісією з українського голоду
> 1932-1933 рр. в Конгресі США, ми знаходимо яскраву картину того, що сталося.
> Оскільки це джерело в Україні представлене обмеженою кількістю примірників,
> пошлюсь на опубліковані мною свідчення з нього в журналі, який видавався у
> нас масовим тиражем («Під прапором ленінізму», 1990, ? 23,
> с. 84-85).
> Федір Коваленко з села Лютенька Гадяцького району на Полтавщині розповідав:
> <В листопаді і грудні 1932 року забрали все зерно, картоплю, все забрали,
> включно квасолю і все, що було на горищі. Які дрібні були сушені груші,
> яблука, вишні - все забрали>.
> Дмитро Корнієнко з Понорниці на Чернігівщині згадував, що батько й мати
> після розкуркулення сиділи в тюрмі. Дітей, які жили самі (йому було 15
> років), підгодовувала бабуся. В день обшуку вона принесла півстакана пшона,
> але зварити не встигла. Прийшла бригада з п'яти чоловік з різними за
> розмірами торбами. Один тримав торбу спеціально для пшона, туди й висипали:
> Під керівництвом чекістів і уповноважених по хлібозаготівлях обшуки в
> кожному селі проводили місцеві члени комітетів незаможних селян. Засуджувати
> їх не можна, вони були голодні. Як не можна засуджувати й тих обшуканих, які
> пізніше їли своїх дітей.
> Легенда про «підземні міста» з пшениці вмерла разом з суцільними обшуками.
> До 1 листопада з урожаю 1932 року було заготовлено 136 млн. пудів. За три
> місяці свого існування НХК «заготовила» в українському селі 87 млн. пудів
> хліба. В архіві СБУ є документ, в якому повідомлялося: органи ДПУ і міліції
> за період з 1 грудня по 25 січня знайшли 14 956 ям, 621 «чорний амбар» і
> 1359 інших схованок, з яких було вилучено 1 718 500 пудів зернохліба
> (публікується вперше). В цю кількість входив хліб, знайдений в «озадках»,
> тобто прихований колективно, а також виявлений у перекупників. Тобто зерно,
> виявлене при обшуках, які супроводжувалися конфіскацією всього незернового
> продовольства, становило зовсім маленьку частку в усьому обсязі заготівель.
> Необгрунтованість звинувачень у крадіжках було доведено загибеллю мільйонів
> селян.
> Навесні 1933 року селян привчали працювати в громадському господарстві
> шляхом організації харчувальних пунктів на польових станах. Для цього
> держава виділила частину раніше відібраного зерна. З метою налагодження
> життя у враженому голодомором селі були організовані надзвичайні органи
> компартійної диктатури - політвідділи МТС і радгоспів.
> Сталіним та його оточенням голодомор оцінювався як корисний засіб
> викорінення приватновласницьких настроїв і привчання колгоспників до
> колективної праці. Секретар ЦК КП(б)У Хатаєвич доповідав 3 березня 1933 року
> начальству: <Чувствуется отрезвление после того разгула и обострения
> собственнических, мелкобуржуазных вожделений, которые переживало большинство
> колхозников во время прошлых хлебозаготовок. Среди большинства тех
> колхозников, которые совсем еще недавно таскали и воровали колхозный хлеб,
> относились небрежно к колхозному имуществу, не хотели честно работать в
> колхозном производстве, замечается, что они все более осознают необходимость
> честно и старательно работать для колхоза> (с. 403).
> Український голодомор істотно вплинув на формування радянської економіки,
> якою ми її знаємо. Переконавшись у тому, що селяни не працюватимуть в
> громадському господарстві колгоспів безплатно, Сталін ініціював постанову
> РНК СРСР і ЦК ВКП(б) від 19 січня 1933 року <Про обов'язкову поставку зерна
> державі колгоспами та одноосібними господарствами>.
> Чи могли відносини між контрольованими державою «командними висотами»
> економіки і сільським господарством радикально змінитися після прийняття
> єдиної постанови? Могли, і є приклад: рішення Х з'їзду РКП(б) про перехід
> від продрозкладки до продподатку. Цим рішенням відкривалася нова економічна
> політика - неп. А постановою від 19 січня 1933 року держава визнавала те, що
> вирощена в колгоспі продукція належить селянам. Визнавалося, що державі
> мусить надходити лише частка цієї продукції у вигляді податку, який мав бути
> відомий колгоспникам ще до початку сільськогосподарського року. Податковий
> характер зернопоставок означав, що вирощене понад обсяг цих зобов'язань
> зерно належить тільки колгоспникам і може використовуватися ними на власний
> розсуд. Те, що колгоспникам було завчасно відомо, скільки зерна вони мусять
> відвантажити державі за обов'язковою поставкою і як плату за послуги МТС в
> кінці року, створювало зацікавленість в результатах колективного
> господарювання.
> Отже, не в березні 1930, а тільки у січні 1933 року колгоспи набули того
> вигляду, в якому ми їх знаємо. Одним боком (громадським господарством) вони
> оберталися до державного сектора економіки, а іншим (присадибним
> господарством) - до ринку. Завдяки небажанню селян України працювати на
> державу безплатно планово-директивна економіка Радянського Союзу почала
> існувати з деякими залишками товарно-грошових відносин - грошовим обігом,
> заробітною платою у грошовому вимірі, колгоспною торгівлею.
> Необхідна післямова
> Рамки газетної статті і обмеження її проблематики документами з книги
> «Голод» не дозволили зупинитися на багатьох аспектах проблеми, зокрема й на
> полемічних питаннях.
> У книзі «Голод» мені належав розділ «Трагічна статистика голоду». Не
> влаштовували надто низькі цифри жертв голодомору, які випливали з аналізу
> демографічної статистики, багатьох політиків і публіцистів. Ніхто, однак, не
> чинив спроб полемізувати з обрахунком. Через 12 років я написав статтю
> «Скільки нас загинуло в голодоморі 1933 року?» («ДТ», ? 45, 2002). В ній
> повторювалися цифри, що містилися в забутій книзі. У відповідь - знову
> мовчання. Тільки народний депутат С.Хмара з властивою йому безпосередністю
> заявив у Верховній Раді під час парламентських слухань 12 лютого 2003 року:
> <Я хотів би звернутися до науковців, і зокрема до Станіслава Кульчицького,
> який намагається занизити число жертв і вичислює їх в межах 3 - 3,5 млн.
> Цими питаннями я займався, аналізуючи демографічну статистику, ще в середині
> 1970-х років і дійшов висновку, що їх було не менше 7 млн. душ загиблих>.
> Справа не в Кульчицькому, «який намагається». Візьміть В.Кубійовича -
> головного редактора «Енциклопедії українознавства» і «свою людину» в таборі
> українських націоналістів. У статті <Зміни в стані населення Совєтської
> України в рр. 1927-1958> (Мюнхен, 1959 р.), він обраховував втрати у 2-3
> млн. осіб. Зазначаючи, що більшість авторів називає цифри від 4 до 7 млн.,
> В.Кубійович (до речі, демограф європейського значення) вказував: треба
> допустити величезний приплив людності до сіл на Україні, щоб вирівняти такі
> величезні втрати, а на це ми не маємо ніяких даних.
> Щодо більш складної проблеми - причини голодомору, то пануючий мотив
> сучасної публіцистики полягає в тому, що Сталін (Кремль, Москва, Росія)
> нищили українців через те, що вони були українцями. Ототожнення українського
> голоду з єврейським голокостом при ігноруванні будь-яких інших спроб
> пояснити походження голодомору сіє сумніви в реальності того, що відбувалося
> в Україні (а також на Кубані і в Республіці німців Поволжя). Внаслідок цього
> у Північній Америці, Німеччині, Франції вже знаходяться вчені (в Росії і у
> нас вони ніколи не переводилися), які заперечують наявність українського
> голоду, відмінного від російського.
> Не хочу, щоб казали, що Кульчицький й тут щось намагається, в даному разі -
> виправдати Сталіна. Але механізм формування голодомору був саме такий, як
> його описували документи з книги «Голод». Читаючи ту книгу, не можна
> заплющувати очі кожного разу, коли натикаєшся на процитовані вище уривки з
> документів. Трактувати їх можна тільки однозначно.
> Сталін не сподівався, що демографічні наслідки репресій, пов'язаних зі
> спробами утвердження колгоспного ладу в тому вигляді, який він собі уявляв,
> виявляться настільки страхітливими. Коли його попередили, що намічений на
> 1937 рік перепис населення викриє ці наслідки, він заборонив аборти в усьому
> Радянському Союзі, і ця заборона трималася аж до листопада 1955 р.
> Національний вимір в українсько-кубанському голодоморі, звичайно ж,
> присутній. Він визначається самою територією, на якій були масово
> застосовані натуральні штрафи. У Поволжі, де натуральні штрафи
> застосовувалися епізодично (крім Республіки німців Поволжя), на Північному
> Кавказі, де незернове продовольство відбирали в масовому порядку тільки в
> Кубанському окрузі, смертність від голоду була вдесятеро меншою. Але
> національні аспекти «соціалістичного будівництва» в Радянському Союзі - це
> тема іншої статті.
From: "Olexandr Franchuk" «[email protected]»
Subject: Re: Украина - не Россия
Date: 20 серпня 2003 р. 12:14
"OKI" «[email protected]» wrote in message news:[email protected]...
> "Olexandr Franchuk" «[email protected]» сообщил/сообщила...
>> "OKI" «[email protected]» wrote...
>>> "Olexandr Franchuk" «[email protected]» сообщил/сообщила...
>>>> "OKI" «[email protected]» wrote...
>>>>>
>>>>> Мне думалось, что славянским народам не свойственно
>>>>> злоупотребление гостеприимством.
>>>>
>>>> А для мас осіб, які запевняють, що у них національності
>>>> нема, що свойствєнно, як на Вашу шановну думку?
>>>
>>> А для этих масс свойственно посылать удурков на «ОКІ-лайка».
>>> Шутик!.... ну, ты в курсе дела :о))
>>
>> Що Вам й таким як Ви свойствєнно окрім хамства,
>> я мав на увазі.
>
> А я мав на увазі, що такі файні хлопці як я мають властивість вказувати
> вірний напрямок руху таким удуркам як ти. Бачу в тебе зовсім пагано з
> розумінням російскої
Мова тут про осіб без національності, давайте не
забувати. І що хамство неодмінно притаманне таким
особам, я не можу Вам заперечити тут ну нічого.
А от що такі - це "файні хлопці", дозволю собі
маленький сумнів, хоч то звісно належить до
оцінок, для яких в народі існує вислів: "Хвали
мене, моя губонько, а то до вух роздеру". Одначе
хамство - це ж тільки зовнішній вияв внутрішньої
сутності, яка полягає в злобі, ненависті а також
заздрісності. Це єдина властивість, неодмінно
притаманна тим, хто національності не має, і яку
можна вважати за незаперечно нами з Вами установлену.
Якщо Вам ніякі інші властивості стосовно таких осіб
в голову не приходять, то Ви не єдиний. Я також
нічого іншого по суті в таких, як Ви отак зразу
б не назвав.
Олександр Франчук
From: "Olexandr Franchuk" «[email protected]»
Subject: Re: Украина - не Россия
Date: 20 серпня 2003 р. 14:15
"OKI" «[email protected]» wrote in message news:[email protected]...
> "Olexandr Franchuk" «[email protected]» сообщил/сообщила...
>> "OKI" «[email protected]» wrote...
>>> "Olexandr Franchuk" «[email protected]» сообщил/сообщила...
>>>> "OKI" «[email protected]» wrote...
>>>>> "Olexandr Franchuk" «[email protected]» сообщил/сообщила...
>>>>>> "OKI" «[email protected]» wrote...
>>>>>>>
>>>>>>> Мне думалось, что славянским народам не свойственно
>>>>>>> злоупотребление гостеприимством.
>>>>>>
>>>>>> А для мас осіб, які запевняють, що у них національності
>>>>>> нема, що свойствєнно, як на Вашу шановну думку?
>>>>>
>>>>> А для этих масс свойственно посылать удурков на «ОКІ-лайка».
>>>>> Шутик!.... ну, ты в курсе дела :о))
>>>>
>>>> Що Вам й таким як Ви свойствєнно окрім хамства,
>>>> я мав на увазі.
>>>
>>> А я мав на увазі, що такі файні хлопці як я мають властивість вказувати
>>> вірний напрямок руху таким удуркам як ти. Бачу в тебе зовсім пагано з
>>> розумінням російскої
>>
>> Мова тут про осіб без національності, давайте не
>> забувати. І що хамство неодмінно притаманне таким
>> особам, я не можу Вам заперечити тут ну нічого.
>> А от що такі - це "файні хлопці", дозволю собі
>> маленький сумнів, хоч то звісно належить до
>> оцінок, для яких в народі існує вислів: "Хвали
>> мене, моя губонько, а то до вух роздеру". Одначе
>> хамство - це ж тільки зовнішній вияв внутрішньої
>> сутності, яка полягає в злобі, ненависті а також
>> заздрісності. Це єдина властивість, неодмінно
>> притаманна тим, хто національності не має, і яку
>> можна вважати за незаперечно нами з Вами установлену.
>> Якщо Вам ніякі інші властивості стосовно таких осіб
>> в голову не приходять, то Ви не єдиний. Я також
>> нічого іншого по суті в таких, як Ви отак зразу
>> б не назвав.
>
> Шура, смени себе ник на "Дурень со ступою", а лучше "Дурень з
> Національністью"
О, то ми з Вами таким макаром повний портрет
мас осіб без нацознак намалюєм :-) Це - добре.
Отже маємо крім хамства, як зовнішнього вияву
внутрішнього стану "файного хлопця" також
просто "умніка (без ступи звісно)", а ще краще
"умніка без Національності". Іншими словами
особа без національності, виявляючи себе як
простий хам, одночасно вважає себе дуже файним
і умним. Це що ж, така висока самооцінка тому,
що хватило ума одкинути рідний народ, чи чому?
Олександр Франчук
From: "Olexandr Franchuk" «[email protected]»
Subject: Re: Украина - не Россия
Date: 21 серпня 2003 р. 11:49
"OKI" «[email protected]» wrote in message news:[email protected]...
> "Olexandr Franchuk" «[email protected]» сообщил/сообщила...
>> "OKI" «[email protected]» wrote...
>>> "Olexandr Franchuk" «[email protected]» сообщил/сообщила...
>>>>
>>>> Мова тут про осіб без національності, давайте не
>>>> забувати. І що хамство неодмінно притаманне таким
>>>> особам, я не можу Вам заперечити тут ну нічого.
>>>> А от що такі - це "файні хлопці", дозволю собі
>>>> маленький сумнів, хоч то звісно належить до
>>>> оцінок, для яких в народі існує вислів: "Хвали
>>>> мене, моя губонько, а то до вух роздеру". Одначе
>>>> хамство - це ж тільки зовнішній вияв внутрішньої
>>>> сутності, яка полягає в злобі, ненависті а також
>>>> заздрісності. Це єдина властивість, неодмінно
>>>> притаманна тим, хто національності не має, і яку
>>>> можна вважати за незаперечно нами з Вами установлену.
>>>> Якщо Вам ніякі інші властивості стосовно таких осіб
>>>> в голову не приходять, то Ви не єдиний. Я також
>>>> нічого іншого по суті в таких, як Ви отак зразу
>>>> б не назвав.
>>>
>>> Шура, смени себе ник на "Дурень со ступою", а лучше "Дурень з
>>> Національністью"
>>
>> О, то ми з Вами таким макаром повний портрет
>> мас осіб без нацознак намалюєм :-) Це - добре.
>> Отже маємо крім хамства, як зовнішнього вияву
>> внутрішнього стану "файного хлопця" також
>> просто "умніка (без ступи звісно)", а ще краще
>> "умніка без Національності". Іншими словами
>> особа без національності, виявляючи себе як
>> простий хам, одночасно вважає себе дуже файним
>> і умним. Це що ж, така висока самооцінка тому,
>> що хватило ума одкинути рідний народ, чи чому?
>
> Ты ищешь рецепт, чтоб одолеть свою ущербность или просто пытаешься
> самовнушением национального признака повысить свою значимость?
Це така Ваша відповідь на питання про причини
вкрай високої самооцінки? Хоч і не дуже пряма
відповідь, але хоч щось.
Це щось полягає у тому, що Ваша милість вважає
наявність національних ознак більш значимими,
аніж відсутність національних ознак. Тобто маємо
хама, який вважає себе файним хлопцем, умніком
без Національності, але мріє здобути національну
ознаку.
Якийсь навий салат у Вашому виконанні, дозволю
собі зауважити.
Олександр Франчук
From: "Olexandr Franchuk" «[email protected]»
Subject: Re: Украина - не Россия
Date: 21 серпня 2003 р. 15:19
"OKI" «[email protected]» wrote in message news:[email protected]...
> "Olexandr Franchuk" «[email protected]» сообщил/сообщила...
>> "OKI" «[email protected]» wrote...
>>>
>>> Ты ищешь рецепт, чтоб одолеть свою ущербность или просто пытаешься
>>> самовнушением национального признака повысить свою значимость?
>>
>> Це така Ваша відповідь на питання про причини
>> вкрай високої самооцінки? Хоч і не дуже пряма
>> відповідь, але хоч щось.
>> Це щось полягає у тому, що Ваша милість вважає
>> наявність національних ознак більш значимими,
>> аніж відсутність національних ознак. Тобто маємо
>> хама, який вважає себе файним хлопцем, умніком
>> без Національності, але мріє здобути національну
>> ознаку.
>> Якийсь навий салат у Вашому виконанні, дозволю
>> собі зауважити.
>
> Шура, мы если что и маємо, то только одного придурка, который как с писаной
> торбой носится со своей национальностью. Неужель ты такой ущербный, что
> только национальностью, причем смею отметить весьма и весьма спорной, ты
> можешь гордиться в этой жизни?
Доки питання про особисто Вашу національність не
перестане бути нестерпно важким питанням для
особисто Вас, доти Ваші міркування про мою (чи чиюсь
ще) національність матимуть вигляд безпорадних і
безглуздих висловів хама, який хоч і вважає себе
файним хлопцем, умніком без Національності, але
одночасно мріє здобути національну ознаку і якого
дуже нервує чиєсь бажання обговорювати ментальність
мас осіб без національних ознак, які (особи без
національності) раз не утворюють собою ніякого
народу, то неправильно буде на множину таких осіб
говорити навіть "маса". Сукупності таких осіб
утворюють собою маси (у множині), розкидані то тут,
то там всюди. За суто територіальною ознакою.
Олександр Франчук
From: "Olexandr Franchuk" «[email protected]»
Subject: Re: Украина - не Россия
Date: 22 серпня 2003 р. 10:53
OKI wrote:
> "Olexandr Franchuk" «[email protected]» сообщил/сообщила...
>>
>> Доки питання про особисто Вашу національність не
>> перестане бути нестерпно важким питанням для
>> особисто Вас, доти Ваші міркування про мою (чи чиюсь
>> ще) національність матимуть вигляд безпорадних і
>> безглуздих висловів хама, який хоч і вважає себе
>> файним хлопцем, умніком без Національності, але
>> одночасно мріє здобути національну ознаку і якого
>> дуже нервує чиєсь бажання обговорювати ментальність
>> мас осіб без національних ознак, які (особи без
>> національності) раз не утворюють собою ніякого
>> народу, то неправильно буде на множину таких осіб
>> говорити навіть "маса". Сукупності таких осіб
>> утворюють собою маси (у множині), розкидані то тут,
>> то там всюди. За суто територіальною ознакою.
>
> Тяжелый случай. Шурик, тебя обманули! Ты не украинец, твоя национальность -
> ДЯТЕЛ! Причем безнадежно и «ОКІ-лайка».
Ваша зворушлива стурбованість моєю національністю
прямо аж бере за душу...
Але облишимо сентименти і вернімося до наших баранів.
Тобто до мас осіб без національних ознак.
З Вашої останньої репліки випливає Ваша крайня
стурбованість національним питанням. Але це вже
було. Тобто до хамства, файнохлопнопросебедумної
безнацумності :-) та безплідної жаги нацознаки
нема чого додати. Невже це вичерпна характеристика
мас осіб без національності? Біднувато дещо у нас
з Вами виходить :-(
А як стосовно Вашої схильності до прямої брехні,
яка раніше за Вашою оцінкою була "Всего лишь прием
в введении далеко не светской дискуссии"? Чи таку
схильність слід розглядати як органічну складову
комплексу, ознакою якого є Ваше хамство. Мабуть що
воно так і є. Хіба що Ви думаєте інакше.
Олександр Франчук
From: "Olexandr Franchuk" «[email protected]»
Subject: Re: Украина - не Россия
Date: 22 серпня 2003 р. 16:08
OKI wrote:
> "Olexandr Franchuk" «[email protected]» сообщил/сообщила...
>> OKI wrote:
>>> "Olexandr Franchuk" «[email protected]» сообщил/сообщила...
>>>>
>>>> Доки питання про особисто Вашу національність не
>>>> перестане бути нестерпно важким питанням для
>>>> особисто Вас, доти Ваші міркування про мою (чи чиюсь
>>>> ще) національність матимуть вигляд безпорадних і
>>>> безглуздих висловів хама, який хоч і вважає себе
>>>> файним хлопцем, умніком без Національності, але
>>>> одночасно мріє здобути національну ознаку і якого
>>>> дуже нервує чиєсь бажання обговорювати ментальність
>>>> мас осіб без національних ознак, які (особи без
>>>> національності) раз не утворюють собою ніякого
>>>> народу, то неправильно буде на множину таких осіб
>>>> говорити навіть "маса". Сукупності таких осіб
>>>> утворюють собою маси (у множині), розкидані то тут,
>>>> то там всюди. За суто територіальною ознакою.
>>>
>>> Тяжелый случай. Шурик, тебя обманули! Ты не украинец, твоя национальность -
>>> ДЯТЕЛ! Причем безнадежно и «ОКІ-лайка».
>>
>> Ваша зворушлива стурбованість моєю національністю
>> прямо аж бере за душу...
>
> Болезненную озабоченность личным нацвопросом в палате проявляешь лишь ты
> один.
Вона для Вас така болюча тільки тому, що Ви
хоч самі й не належите до жодної з національностей,
але одночасно претендуєте не тільки на право
обговорювати різні національності (в основному
їх лаяти), а ще й навіть то присвоювати іншим
якусь національність, то навпаки.
І в той же час не вважаєте що інші, у кого
національність є, аналогічно мають право
обговорювати ментальність мас (сукупностей) осіб
без національності.
Не торкайтесь національних питань, раз одкидаєте
особисто свою належність до рідного народу.
А коли ж торкаєтесь, то будьте такі добрі
окреслити особисто свою власну позицію, хто Ви
такий (що Ви таке є) стосовно національностей,
оскільки в таких питаннях, які стосуються оцінок,
важливо не тільки що сказано, але й хто оте щось
сказав. Тому як на мою думку, так важливо
визначатись з ментальністю мас осіб без
національності, раз ці маси так рвуться судити
народи.
>> Але облишимо сентименти і вернімося до наших баранів.
>
> Ты мой баран? По крайней мере самокритично, хотя притяжательное
> местоимение я воздержусь применять.
>
>> Тобто до мас осіб без національних ознак.
>> З Вашої останньої репліки випливає Ваша крайня
>> стурбованість національним питанням. Але це вже
>> було. Тобто до хамства, файнохлопнопросебедумної
>> безнацумності :-) та безплідної жаги нацознаки
>> нема чого додати. Невже це вичерпна характеристика
>> мас осіб без національності? Біднувато дещо у нас
>> з Вами виходить :-(
>> А як стосовно Вашої схильності до прямої брехні,
>> яка раніше за Вашою оцінкою була "Всего лишь прием
>> в введении далеко не светской дискуссии"? Чи таку
>> схильність слід розглядати як органічну складову
>> комплексу, ознакою якого є Ваше хамство. Мабуть що
>> воно так і є. Хіба що Ви думаєте інакше.
>
> Я смотрю ты упорно пытаешься продемонстрировать вершины
> интеллекта и шедевры ораторского
> искусства. Должет тебя огорчить, в жизни таких называют
> «ОКІ-лайка», или, научно выражаясь -
> даун, результат неловкого движения...
> Совеpши пеpемещение в область мужских гениталий, пожалуйста (надеюсь этой
> фразой я достаточно ясно дал понять тебе свою мысль и одновременно избавил
> свой тред от твоих олигофренских правок?)
Я сюди в форум пишу тільки для того, щоб висловити
свої думки. І висловити їх якомога точніше. І в
українській мові достатньо засобів, щоб зробити це
без використання брудної лайки. Не думаю, що в
російській мові не вистачає засобів, якими б Ви змогли
висловити свої думки. Ваша проблема в іншому. Щоб
висловити думку, потрібно її мати. А коли думки бракує,
то не залишається на жаль нічого іншого окрім
«ОКІ-лайки». В моїх листах я й надалі замінятиму
Ваші брудні лайки указанням, що тут Ваша лайка.
Щоб не було що ніби я розповсюджую Ваш бруд. Маєте
бажання своє багно розповсюджувати, то потрудіться
робити це власноручно.
Що стосується а як таке називається в житті, то
знову ж таки все залежить від того, а ким називається.
Коли взяти сукупність одкинутих од народів мас, серед
яких Ви обертаєтесь, то нічого Вам заперечити не можу.
Що Ви кажете, то воно так і є - з Вашої точки зору
і точки зору таких як Ви. Однак мушу Вас засмутити,
на світі окрім одкинутих від народів мас існують також
і народи.
Олександр Франчук
From: "Olexandr Franchuk" «[email protected]»
Subject: Re: Украина - не Россия
Date: 26 серпня 2003 р. 16:23
OKI wrote:
> "Olexandr Franchuk" «[email protected]» сообщил/сообщила...
>>
>> В моїх листах я й надалі замінятиму
>> Ваші брудні лайки указанням, що тут Ваша лайка.
>> Щоб не було що ніби я розповсюджую Ваш бруд. Маєте
>> бажання своє багно розповсюджувати, то потрудіться
>> робити це власноручно.
>
> Из песни слов не выкинешь. И это каким же нужно быть конченым узколобом,
> чтоб править ручками чужой тред
Здається Ви тут перестаралися, шановний ОКІ.
Справа в тому, що тут у форумі усі тільки тим
і займаються, що правлять ручками чужі треди.
Питання тільки в тому, робиться це коректно чи
ні.
Коли от наприклад хто пише замість шматка тексту
попереднього листа ну скажімо
...
[Брєд поскіпано]
...
то по суті тут маємо цілком коректне указання
на те, що в попередньому листі, на який
відповідає автор поточного листа, щось було,
автором чого є автор попереднього листа, але
що поточний автор не вважає за потрібне цитувати
(висловлюючи при цьому своє ставлення до
поскіпаного).
Заміна Ваших матюків на «ОКІ-лайка» анітрохи
по суті не відрізняється від наведеного вище
прикладу. Така ж сама заміна шматка передавторського
тексту, який з точки зору автора поточного
листа нема сенсу цитувати в поточному листі.
При цьому ясно і зрозуміло вказано на автора
викинутого уривку.
Олександр Франчук
From: "Olexandr Franchuk" «[email protected]»
Subject: Re: Украина - не Россия
Date: 27 серпня 2003 р. 15:48
OKI wrote:
> "Olexandr Franchuk" «[email protected]» сообщил/сообщила...
>>
>> Питання тільки в тому, робиться це коректно чи
>> ні.
>> Коли от наприклад хто пише замість шматка тексту
>> попереднього листа ну скажімо
>> ...
>> [Брєд поскіпано]
>> ...
>
> Ну и? Человек вполне информативно высказывает свое отношение к мыслям
> собеседника и при этом не злоупотребляет излишним цитированием.
(Ви просто переказали тут російською 7 рядочків
попереднього тексту нижче. Видно в школі
крім Маяковського й Нєкрасова перекази полюбляли?)
>> то по суті тут маємо цілком коректне указання
>> на те, що в попередньому листі, на який
>> відповідає автор поточного листа, щось було,
>> автором чого є автор попереднього листа, але
>> що поточний автор не вважає за потрібне цитувати
>> (висловлюючи при цьому своє ставлення до
>> поскіпаного).
>> Заміна Ваших матюків на «ОКІ-лайка» анітрохи
>> по суті не відрізняється від наведеного вище
>
> Отличается. Ты берешься цитировать и при этом правишь мой текст.
> Низко, Хоботов (с)
> Порядочные люди, которые не цураются своего народа и национальности так не
> поступают :о))
Я цитую (з Вашого) тільки те, що (з моєї точки
зору) містить хоч щось, на що можна відповідати.
Не зловживаючи зайвим (з моєї точки зору) цитуванням
Ваших матюків. До залишених мною Ваших слів у Вас
претензій нема. А Ви видно вважаєте, що Ваші
матюки - це головне в Ваших листах. Цілком можливо,
що це так не лише з особисто Вашої точки зору, а й з
точки зору також і усіх інших представників одкинутих
від народів мас, які через те, що у них нема рідного
народу, вважають, що викидати з своїх листів
матюки - це низько, а хамити і матюкатись - це ясно
що високий стиль.
Ми з Вами таким чином дещо доповнили колективний
портрет менталітету покидьків невідомих народів,
це добре :-)
Олександр Франчук
From: "Olexandr Franchuk" «[email protected]»
Subject: Re: Украина - не Россия
Date: 28 серпня 2003 р. 12:02
OKI wrote:
> "Olexandr Franchuk" «[email protected]» сообщил/сообщила...
>> OKI wrote:
>>> "Olexandr Franchuk" «[email protected]» сообщил/сообщила...
>>>>
>>>> Питання тільки в тому, робиться це коректно чи
>>>> ні.
>>>> Коли от наприклад хто пише замість шматка тексту
>>>> попереднього листа ну скажімо
>>>> ...
>>>> [Брєд поскіпано]
>>>> ...
>>>
>>> Ну и? Человек вполне информативно высказывает свое отношение к мыслям
>>> собеседника и при этом не злоупотребляет излишним цитированием.
>>
>> (Ви просто переказали тут російською 7 рядочків
>> попереднього тексту нижче. Видно в школі
>> крім Маяковського й Нєкрасова перекази полюбляли?)
>
> Нет, Шура, просто я отвечаю по ходу получения информации (если твои
> заплесневелые буквосложения про нацию можно назвать таковой) и редко
> возвращаюсь к напейсаному, а тем паче с правками.
А коли потім читав далі, то забув, бідолаха,
щойно напейсане собою. Ну не помітив, що то те
саме. Бува й таке :-)
[речення з ОКІ-матом поскіпане]
>>>> то по суті тут маємо цілком коректне указання
>>>> на те, що в попередньому листі, на який
>>>> відповідає автор поточного листа, щось було,
>>>> автором чого є автор попереднього листа, але
>>>> що поточний автор не вважає за потрібне цитувати
>>>> (висловлюючи при цьому своє ставлення до
>>>> поскіпаного).
>>>> Заміна Ваших матюків на «ОКІ-лайка» анітрохи
>>>> по суті не відрізняється від наведеного вище
>>>
>>> Отличается. Ты берешься цитировать и при этом правишь мой текст.
>>> Низко, Хоботов (с)
>>> Порядочные люди, которые не цураются своего народа и национальности
>>> так не поступают :о))
>>
>> Я цитую (з Вашого) тільки те, що (з моєї точки
>> зору) містить хоч щось, на що можна відповідати.
>> Не зловживаючи зайвим (з моєї точки зору) цитуванням
>> Ваших матюків. До залишених мною Ваших слів у Вас
>> претензій нема. А Ви видно вважаєте, що Ваші
>> матюки - це головне в Ваших листах. Цілком можливо,
>> що це так не лише з особисто Вашої точки зору, а й з
>> точки зору також і усіх інших представників одкинутих
>> від народів мас, які через те, що у них нема рідного
>> народу, вважають, що викидати з своїх листів
>> матюки - це низько, а хамити і матюкатись - це ясно
>> що високий стиль.
>
> Оооо, ты видать не сталкивался с такими типусами в реале. Поверь, если
> столкнешься, то ассортимент "высоко стиля" в твоем понимании значительно
> пополнится
Та таких сквернословних хамів, як Ви, на кожному
кроці повнісінько. Майже щодня юрби таких типусів
в програмі "Окна", яку веде Дмітрій Нагієв
( Дмитрий Нагиев ) можна спостерігати.
До речі такого обдарованого ведучого вже давненько
в російському телебаченні не було, особливо що
стосується демонстрації того факту, що
культура людська обмежена, а дикість - безмежна.
І щось Ви бідненький геть заплутались: Ви хамите й
матом криєте, а розуміння цього як високого стилю
хочете приписати мені?
Може Вам слід дещо зменшити дозу Вашого улюбленого
галапєрідольчіка, щоб не отупіти остаточно? А то
небезпека такого повороту схоже вже ну надто
близенько.
>> Ми з Вами таким чином дещо доповнили колективний
>> портрет менталітету покидьків невідомих народів,
>> це добре :-)
>
> Нет уж, уволь. Ради Бога, если надумаешь издавать свои "Записки
> сумашедшего", то не упоминай там меня в качестве помощника в построении
> твоих пазлов.
Навіть якби захотів Вас десь упоминути, то даремно
переживаєте. Вашого імені не знаю, і навіть щось
за собою бажання справді взнати Ваше імя не помічав.
Але одночасно що було, те було. Присутність тут Вашої
шановної пихи суттєво сприяє вивченню одкинутих від
народів мас, густо розкиданих на українській землі.
Так що не пропаде Ваш скорбний труд.
Олександр Франчук
From: "Olexandr Franchuk" «[email protected]»
Subject: Re: Франчуку
Date: 28 серпня 2003 р. 14:36
OKI wrote:
> "Olexandr Franchuk" «[email protected]» сообщил/сообщила...
>> OKI wrote:
>>> "Olexandr Franchuk" «[email protected]» сообщил/сообщила...
>>>>
>>>> Я цитую (з Вашого) тільки те, що (з моєї точки
>>>> зору) містить хоч щось, на що можна відповідати.
>>>> Не зловживаючи зайвим (з моєї точки зору) цитуванням
>>>> Ваших матюків. До залишених мною Ваших слів у Вас
>>>> претензій нема. А Ви видно вважаєте, що Ваші
>>>> матюки - це головне в Ваших листах. Цілком можливо,
>>>> що це так не лише з особисто Вашої точки зору, а й з
>>>> точки зору також і усіх інших представників одкинутих
>>>> від народів мас, які через те, що у них нема рідного
>>>> народу, вважають, що викидати з своїх листів
>>>> матюки - це низько, а хамити і матюкатись - це ясно
>>>> що високий стиль.
>>>
>>> Оооо, ты видать не сталкивался с такими типусами в реале. Поверь, если
>>> столкнешься, то ассортимент "высоко стиля" в твоем понимании
>>> значительно пополнится
>>
>> Та таких сквернословних хамів, як Ви, на кожному
>> кроці повнісінько. Майже щодня юрби таких типусів
>> в програмі "Окна", яку веде Дмітрій Нагієв
>
> Я знал, Я ЗНАЛ!, что ты проводишь вечера за просмотром подобного.
> Лишний раз
> убеждаюсь и самовосхищаюсь тем какой я замечательный диагност :о)
А що, серед Вас перегляд передачі про Вас
вважається поганим тоном? Цікава нова риса.
Яка однак цілком нормально не суперечить
замовчуванню одкинутими від народів масами
усього стосовного до покидьків невідомих народів.
>> Навіть якби захотів Вас десь упоминути, то даремно
>> переживаєте. Вашого імені не знаю, і навіть щось
>> за собою бажання справді взнати Ваше імя не помічав.
>
> Вот и славненько, пусть я для тебя буду просто доктором
Ви мені оцим один давній анекдот нагадали,
який колись користувався популярністю в одній
досить передовій науково-дослідній установі.
Назвемо її "інститут".
Отже двоє працівників "інституту" розмовляють,
і один питає іншого: "Вгадай, чим наш "інститут"
відрізняється від божевільні?" "Ну чим?"
"В божевільні здорові керують хворими, а
в "інституті" хворі - здоровими"
І що цікаво, досить скоро життя внесло
свої корективи в текст. В курилці один з
працівників розповідав оце іншому, але
якраз в момент коли він дійшов до "Ну чим?"
з-за його спини виникає директор даної
установи і питає: "Ну-ну, і чєм наш
институт атличаєца ат сумасшедшева дома?"
"Нічєм, нічєм", поквапливо запевнив
працівник.
>> Але одночасно що було, те було. Присутність тут Вашої
>> шановної пихи суттєво сприяє вивченню одкинутих від
>> народів мас, густо розкиданих на українській землі.
>> Так що не пропаде Ваш скорбний труд.
>
> Густо говоришь? Хм, а может это ты и тебе подобное просто напросто
> являетесь
> вкраплением в нашу массу? Тэк скэзать ложка дерьма в бочке меда.
Тобто народи - це усього лише вкраплення в маси
покидьків невідомих народів, така Ваша шановна
думка. Чи я може неправильно зрозумів?
Олександр Франчук
From: "Olexandr Franchuk" «[email protected]»
Subject: Re: Франчуку
Date: 29 серпня 2003 р. 12:27
OKI wrote:
> "Olexandr Franchuk" «[email protected]» сообщил/сообщила...
>>
>> А що, серед Вас перегляд передачі про Вас
>> вважається поганим тоном? Цікава нова риса.
>
> У нас вообще считается дурным тоном смотреть по тельавизору что-либо
> кроме новостей.
>
>> Яка однак цілком нормально не суперечить
>> замовчуванню одкинутими від народів масами
>> усього стосовного до покидьків невідомих народів.
Дивитись бокс, футбол - ознака поганого тону?
У Вас там без сумніву оригінальна компанія.
Але стандарти Вашої тусовки діють тільки в
ній. Вони мало зрозумілі думаю не тільки мені
одному.
>>>> Але одночасно що було, те було. Присутність тут Вашої
>>>> шановної пихи суттєво сприяє вивченню одкинутих від
>>>> народів мас, густо розкиданих на українській землі.
>>>> Так що не пропаде Ваш скорбний труд.
>>>
>>> Густо говоришь? Хм, а может это ты и тебе подобное просто напросто
>>> являетесь
>>> вкраплением в нашу массу? Тэк скэзать ложка дерьма в бочке меда.
>>
>> Тобто народи - це усього лише вкраплення в маси
>> покидьків невідомих народів, така Ваша шановна
>> думка. Чи я може неправильно зрозумів?
>
> Правильно. Вот видишь, поменяли тебе схему лечения и сразу заметно общее
> улучшение
Слід віддати Вам належне, Ви перший насмілились
висловити те, що _справді_ думає кожен нормальний
покидьок невідомих народів. Це дуже сміливо з
Вашого боку. Коли конкретизувати сказане Вами, то
виходить, що як на Вашу думку, наприклад російський
народ (як і інші народи) - це тільки вкраплєніє в
вашу масу, "тек скезеть ложка дєрьма в бочкє мйода"
(ложка лайна в масі покидьків невідомих народів).
Неполохлива заявка людини, яка відповідає за свої
слова.
Олександр Франчук
From: "Olexandr Franchuk" «[email protected]»
Subject: Re: Франчуку
Date: 2 вересня 2003 р. 10:19
OKI wrote:
>
>>>>>> Але одночасно що було, те було. Присутність тут Вашої
>>>>>> шановної пихи суттєво сприяє вивченню одкинутих від
>>>>>> народів мас, густо розкиданих на українській землі.
>>>>>> Так що не пропаде Ваш скорбний труд.
>>>>>
>>>>> Густо говоришь? Хм, а может это ты и тебе подобное просто напросто
>>>>> являетесь
>>>>> вкраплением в нашу массу? Тэк скэзать ложка дерьма в бочке меда.
>>>>
>>>> Тобто народи - це усього лише вкраплення в маси
>>>> покидьків невідомих народів, така Ваша шановна
>>>> думка. Чи я може неправильно зрозумів?
>>>
>>> Правильно. Вот видишь, поменяли тебе схему лечения и сразу заметно
>>> общее улучшение
>>
>> Слід віддати Вам належне, Ви перший насмілились
>> висловити те, що _справді_ думає кожен нормальний
>> покидьок невідомих народів. Це дуже сміливо з
>> Вашого боку. Коли конкретизувати сказане Вами, то
>> виходить, що як на Вашу думку, наприклад російський
>> народ (як і інші народи) - це тільки вкраплєніє в
>> вашу масу, "тек скезеть ложка дєрьма в бочкє мйода"
>> (ложка лайна в масі покидьків невідомих народів).
>> Неполохлива заявка людини, яка відповідає за свої
>> слова.
>
> Когда началось массовое сваливание на "историческую" родину, я просто был
> шокирован количеством евреев и немцев среди своих знакомых, которых до этого
> считал русскими. Учитывая сколько еще жидовского дерьма осталось на
> просторах России, а так же государственную политику по отношению к русским
> ближнего зарубежья я действительно так считаю. Так что, ты погорячился, если
> считаешь. что припер меня этой оброненной фразой. Если бы русский народ был
> не вкраплением, то разве был бы возможен этот цирк с Будановым? Разве были
> бы гонения на баркашовцев?
Але Вам не дивно, що Вас не шокує, що раніше, до
того, як стало можливим "масовоє сваліваніє" з
несправжньої русскості штучних русскіх, повно
представників німецького та єврейського народу, а
також мабуть рівно й і представників інших народів,
чомусь не тільки не намагалися афішували свою
справжню національну належність, а зовсім навпаки,
усі як один фактично приховували свою національність.
На безпосередньо підконтрольних Москві територіях
така ситуація і тепер має місце. От наприклад
нещодавно мій давній товариш, який тривалий час
жив в Росії, розказав, як його було обурило, коли
він в паспорті сина побачив запис "русский". Він
сподівався, що побачить там "украинец". А син
йому на те: "Русскім бить удобнєє, атєц".
Крім цього, оті майже русскі німці та євреї аналогічно,
як і Ви на них, в свою чергу думали на Вас, що Ви -
русскій. А воно вийшло так, що вони також, як і Ви,
помилялися. Тільки от у них виявилося що інша
національність, а у Вас ніякої. Обман зору у Вашому
випадку значно суттєвіший, аніж у випадку німців та
євеїв. У них національність, дивлячись збоку, змінилася,
а у Вас - взагалі начисто щезла.
Що стосується "жидовского дерьма ... на просторах
России", то частково згоден з Вашою термінологією,
однак тільки щодо таких осіб єврейського походження,
яким плювати на рідний народ. Тобто різновиду покидьків
невідомих народів. А таких в природі на жаль ну значно
більше, ніж могло б здатися на перший погляд. І через
відсутність почуття до рідного народу їх неодмінно
пінить, коли вони бачать таке почуття у когось. Будь
то українець чи росіянин.
Особливо це починає бути помітно, коли котрийсь з
політичних діячів на ділі доводить, що справді любить
рідний народ.
Наприклад американець Буш. У нас це українець Ющенко,
стосовно якого зараз видно, що нема буквально нічого
такого, на що б не пішли прямі спадкоємці організаторів
голодоморів в Україні, щоб не допустити його до влади.
До тої влади, яку український народ вже давно віддав
саме йому. Цей факт цілком ясний зграям покидьків,
наповнених ненавистю до українського народу. Вони з
давніх часів окопувалися в коридорах українських
владних установ саме за ознакою ненависті до
українського народу. Тому діяч типу Ющенка для них
абсолютно неприйнятний.
І тому стабільна крайня ненависть до таких діячів з
боку "жидовского дерьма ... на просторах России" а
також на просторах багатьох інших країн забезпечена
раз і назавжди. Ну і з боку подібних осіб хоча й
іншого походження, але з аналогічним ставленням до
рідного народу звісно. Яких хоч меншість в народі,
але більшість в керівних та інформаційних структурах.
Абсолютною більшістю такій масі ставати який сенс?
Треба ж з когось дерти за своє зрештою.
Міжнаціональна ненависть для таких людей просто
вкрай необхідна.
А от нормальним євреям, у яких є нормальне національне
почуття, як і решті народів, міжнаціональна ненависть
об'єктивно невигідна:
якби єврейському народу була вигідна міжнаціональна
ненависть, то були б прийнятними і її прямі наслідки.
Я маю на увазі Голокост, який навряд чи хтось наважиться
видавати за результат міжнаціональної злагоди та
взаєморозуміння. Тим часом навряд чи хоч якась помітна
кількість "жидовского дерьма ... на просторах России"
попало під Голокост. Загинули практично виключно
прості нормальні люди, на яких покидьки звалили вину
за свої злочини.
Олександр Франчук
From: "Olexandr Franchuk" «[email protected]»
Subject: Re: Джордж, за что ты так ненавидишь отца и мать? ("The Guardian", Великобритания)
Date: 9 вересня 2003 р. 12:40
Не часто можна побачити таку кількість ядучої отрути в
концентрованому вигляді. І після заперечення автором
християнських цінностей логічно було б сподіватися
побачити, а які ж цінності він пропонує навзамін. Однак
своїх цінностей ні автор, ні перекладач, ні публікатор не
пропонують. Коли не вважати за цінності аборти і
гомосексуалізм звісно.
Видно що мабуть некволо Джордж Буш дістав цих нікчемних
мосьок, що вони, обгавкуючи його, не шкодують ну ніяких
зусиль.
Так тримати, шановний Президенте. Нам тут в Україні дуже
добре відомо, що буває, коли маси цих повних злоби покидьків
дориваються до можливості робити те, що хочуть. А також що
коли їм ніхто всерйоз не стане на перешкоді, то все те десь
повториться знов.
Олександр Франчук
On Sat, 6 Sep 2003 10:13:48 -0400, "Richard" «[email protected]» wrote:
> Джордж, за что ты так ненавидишь отца и мать? ("The Guardian",
> Великобритания)
>
> Известный британский психолог считает, что бессознательная ненависть Буша к
> своим родителям нашла отражение в его фанатическом крестовом походе,
> затеянном для избавления мира от зла
>
> Оливер Джеймс / Oliver James, 02 сентября 2003
>
> Когда в 1986 году алкоголик Джордж Буш приблизился к своему 40-летнему
> юбилею, он сознавал, что всех своих успехов в жизни достиг лишь благодаря
> своему отцу. От этого Буш-младший чувствовал себя столь жалким человеком,
> что делал мало различия между жизнью и смертью. Однажды Буш пригласил
> приятеля полетать на личном самолете. Лишь после того, как самолет чуть не
> разбился при взлете, а его двигатель несколько раз чуть не заглох в воздухе
> стало ясно, что Джордж впервые примерил на себя роль пилота. После аварийной
> посадки приятель Буша издал вздох облегчения, но не тут-то было: будущий
> президент США прибавил оборотов и опять поднял самолет в воздух.
>
> Как-то раз, разглядывая в зеркале свое перепачканное рвотой лицо, этот
> сильно склонный к саморазрушению человек пал на колени и просил Бога о
> помощи. Господь помог ему, Буш стал трезвенником и
> христианином-фундаменталистом. Его спичрайтер Дэвид Фрам отмечает в своей
> книге: <Зигмунд Фрейд заимствовал латинское местоимение Id ( Ид или Оно,
> бессознательное - прим. пер.) для описания импульсивных, сексуальных, не
> поддающихся контролю элементов человеческой психики. В период юности
> бессознательное Буша, похоже, было столь же мощным и разрушительным, как и
> бессознательное Клинтона. Однако позже, когда Буш стал мужчиной средних лет,
> ему удалось обуздать свой Ид, заковать его в кандалы и запереть под замок".
>
> Одним из тюремщиков Буша-младшего, был его отец. В средней школе в Андовере
> и в Йельском университете Буша-младшего навещали дедушка, дяди и многие
> двоюродные братья и сестры. Однако самое сильное влияние на Джорджа оказала
> блестящая карьера его отца. На стене школы в Андовере висела большая
> черно-белая фотография отца со всеми завоеванными им спортивными регалиями.
> Буш-старший был одним из самых успешных атлетов за всю 100-летнюю историю
> школы, не менее впечатляющие результаты продемонстрировал он и в Йельском
> университете. Младший брат Буша-младшего Джеб вкратце так резюмировал
> проблему: <Многие люди, которые имеют таких отцов, чувствуют себя
> неудачниками>.
>
> Колоссальная фигура отца вызывала у Джорджа противоречивые чувства. С одной
> стороны, Буш поклонялся и стремился подражать ему. Его сосед по комнате
> Питер Нойман вспоминает, что Джордж <боготворил своего отца и собирался
> стать точно таким же, как он>. А друг Буша-младшего по Йельскому
> университету вспоминает, что Джордж испытывал к отцу «глубокое уважение».
> Позже, когда Буш-младший обосновался в нефтяном бизнесе, другой его друг
> как-то заметил: «Он очень хотел оправдать доверие своего отца».
>
> С другой стороны, в глубине в душе Буш испытывал сильную ненависть к
> прекрасно функционирующей модели американского общества, согласно которой
> успехи отца заставляли сына чувствовать себя неудачником. Его бунтарство
> было бессознательным отпором отцу и отчаянной попыткой создать что-то
> собственное. Далекий от того, чтобы подражать отцу, Буш-младший, по его
> собственному признанию, стремился в школе <привить себе ощущение
> легкомыслия>. Его сокурсники по Йельскому университету вспоминают, что
> будущий президент США походил на пропитанного алкоголем и охочего до
> развлечений героя киноактера Джона Белуши в фильме «Скотный двор». Он сильно
> недолюбливал интеллектуалов и враждебно относился к удачливым выпускникам
> школ вроде своего отца. Как-то на модной вечеринке он подошел к почтенной
> женщине и спросил: «Ну и какой он, секс после 50 лет?».
>
> В возрасте 25 лет Джордж бросил грубый и прямой вызов высоким чувствам отца.
> В состоянии сильного опьянения он разбил свою автомашину. А потом глумился
> над отцом: "Я слышал, ты искал меня, ну что ж давай возьми меня под ручки".
> По мере взросления сын все чаще и чаще выливал свою ярость к отцу на самого
> же себя: в состоянии депрессии он употреблял алкоголь. Однако в алкоголизме
> сына виновен был не только отец. Буша-младшего воспитывала нечувствительная
> и властная мать.
>
> Наиболее доверенные подруги Барбары говорят о ее "испепеляющих взглядах" и
> "острых словечках". Кроме того, она была чрезвычайно жестким человеком.
> Когда Бушу было семь лет, его младшая сестра Робин умерла от лейкемии, и
> очевидцы вспоминают, что он был до глубины души потрясен ее кончиной.
> Барбара утверждает, что эффект смерти Робин был преувеличен. Однако вряд ли
> кто смог бы обвинить ее в том, что она слишком уж переживала по поводу
> смерти своей дочери: на следующий день после похорон ее вместе с мужем
> видели на поле для игры в гольф.
>
> Барбара была главным авторитетом в доме. Джеб описывает это как <своего рода
> матриархат ..., когда мы росли, отца не было дома. Мать раздавала леденцы и
> требовала от нас дисциплины>. Один из друзей детства вспоминает, что Барбара
> <была человеком, внушавшим страх". Сам же Буш-младший так оценивал ситуацию:
> <У каждой матери свой собственный стиль. Моя немного походила на ...
> армейского сержанта-инструктора по строевой подготовке. Она всегда была
> очень откровенным человеком и никогда не лезла за словом в карман. Она
> всегда говорила все, что было у нее на уме>. По словам дяди, откровенность
> матери Буша нередко дополнялась затрещинами и тумаками.
>
> Бесчисленные исследования показывают, что мальчики, воспитанные властными
> матерями, более подвержены алкоголизму и склонны к антиобщественным
> поступкам. Вдобавок ко всему, Барбара, как и Буш-старший, сильно давила на
> сына, чтобы тот достиг высоких результатов. Она создала в семье атмосферу
> соперничества. Все детские игры, будь то обычные детские забавы или бейсбол,
> были нацелены на то, чтобы настроить ребенка на победу.
>
> По крайней мере, материнское воспитание подготовило Буша-младшего к школьной
> жизни в Андовере. По прибытии туда Буша попросили написать сочинение о самом
> памятном событии в его жизни, и он решил написать о смерти своей сестры.
> Подыскивая синоним для слова «tears» (а мать вдолбила в его голову, что в
> сочинении нельзя повторяться), он остановился на фразе
> слово «постыдный».
>
> Этот случай может послужить одним из объяснений странной особенности
> Буша-младшего делать ляпы в публичных речах. Вот один хорошо известный
> пример на эту тему: «Наши дети учится? ("Is our children learning?")».
> Как-то отвечая на критику в адрес своих умственных способностей, нынешний
> президент США заметил, что критики «недопониоценили» его
> ("misunderestimated" от misunderstand + underestimate/неправильно понимать +
> недооценивать - прим. пер.). Вполне возможно, что подобные ляпы вызваны к
> жизни вряд ли осознанным желанием Буша-младшего подразнить задиру-мамочку и
> надругаться над высококультурной чувствительностью папочки.
>
> Результатом такого детства стало то, что психологи называют авторитарной
> индивидуальностью. Авторитаризм как явление был идентифицирован вскоре после
> второй мировой войны в ходе исследования, посвященного изучению причин
> фашизма. Сторонники жесткой руки налагают самую строгую дисциплину на самих
> себя и окружающих: такие правила установлены в сегодняшнем Белом доме, где
> молитвы предваряют рабочий день, где женские юбки должны быть ниже колена, и
> где Буш поднимается в 5 часов 45 минут утра, неизменно пробегая три мили
> трусцой перед завтраком.
>
> Авторитарные люди одержимы неистовой враждебностью к «легитимным» целям, что
> зачастую является результатом предубеждений их родителей. Будучи
> последовательными моралистами, такие люди направляют свою враждебность на
> презираемые социальные группы. Они избегают самоанализа, предпочитая ему
> игру на публику, жесткость и цинизм. Они относятся к другим людям с
> подозрением, находя в самом невинном поведении собеседников скрытые
> подтексты. Они склонны к суевериям. Все эти черты много раз подмечали в Буше
> его друзья и коллеги. Его страсть к морализированию - всеобъемлюща и сильна.
> Он планирует заменить систему социального обеспечения религиозными
> благотворительными организациями, которые навязали бы обществу христианские
> семейные ценности.
>
> Как правило, в качестве мишеней авторитаристы выбирают евреев, чернокожих и
> гомосексуалистов. Буш выступает против абортов и считает гомосексуализм
> злом, руководствуясь при этом своей фундаменталистской интерпретацией
> Библии. Возможно, социальная группа, к которой Буш испытывает самое сильное
> презрение - это те, кто воспринял ценности 60-х годов. Он говорит, что
> ненавидит <людей, которые испытывали чувство вины за то, что страдали
> другие>. Он всегда отвергал любой вид самокопания.
>
> Люди, которые хорошо знают Буша, говорят, что его трудно раскусить,
> поскольку жизнь президента протекает, по выражению одного из его друзей, за
> "красивым и обманчивым" фасадом. Дэвид Фрам отмечает, что Буш <жестко
> дисциплинирован и не спешит доверять людям. Даже когда он улыбается вам, его
> глаза пристально рассматривают собеседника>.
>
> Самые глубокие чувства Буша основаны на суеверии. <У жизни свои виражи, -
> говорит он, - жизнь пишет свою собственную историю, и попутно мы начинаем
> понимать, что авторами ее сценария являемся отнюдь не мы>. Воля Божья, а не
> воля Буша объясняет его поступки на жизненном поприще.
>
> Многие христиане-фундаменталисты авторитарны по своей натуре.
> Фундаменталисты понимают каждое слово Библии абсолютно буквально и полагают,
> что человеческая история закончится в ближайшем будущем, чему будет
> предшествовать ужасное апокалиптическое сражение на Земле между силами добра
> и зла, в котором выживут лишь праведники.
>
> Согласно Дэвиду Фраму, когда Буш говорит об "оси зла", он отождествляет
> своих врагов с сатаной и силами Тьмы. Неизвестно, рассматривает ли нынешний
> президент США сражение с Ираком и другими «злыми» странами как вехи на пути,
> ведущем к апокалипсису и дню Страшного суда. Как неизвестно и то, разделяет
> ли Тони Блэр эти религиозные идеи. Однако ясно одно: хотя порой Буш может
> выглядеть клоуном, его действиями также руководит подавленный гнев по
> отношению к любому, кто бросает вызов фанатическим верованиям, которые
> разделяют президент и многие его сограждане.
>
> Благодаря своей глубокой ненависти, так же как и любви к обоим родителям,
> Буш превратился в безрассудного мятежника, жаждущего смерти. Он ненавидел
> своего отца за то, что сам всю свою жизнь находился в его тени, а также за
> то, что тот эмоционально шантажировал его. Он ненавидел свою мать за то, что
> та давила на него физически и морально, требуя выполнять все ее прихоти. Эта
> же ненависть объясняет и его радикальную трансформацию в авторитарного
> фундаменталиста. Благодаря тотальному отождествлению с религиозным
> фундаментализмом, Бушу удалось ограничить произвол своего бунтарского «я».
>
> Теперь бессознательная ненависть Буша к родителям нашла свое воплощение в
> фанатическом моральном крестовом походе, затеянном для избавления мира от
> зла. Как выразился Дэвид Фрам, "контроль над бессознательным - это основа
> основ президентства Буша, как человек он агрессивен в своем гневе>. И этот
> гнев теперь управляет миром>.
> http://www.guardian.co.uk/usa/story/0,12271,1033904,00.html
>
From: "Olexandr Franchuk" «[email protected]»
Subject: Re: Раскрыта тайна агрессивности Мямлика?
Date: 11 вересня 2003 р. 17:16
OKI wrote:
> "Leonid" «[email protected]» сообщил/сообщила...
>>
>> Ющенку достатньо було сказати перед камерами :
>> якщо спіймаю цього бровка (Лєонтьєва) , то випишу 3.14здюлєй.
>> І все.
>
> Мямлик, он во всем мямлик
"Увідєвші Слона, ну на нєво мєтацца
І лаять, і візжать, і рвацца;" ?
[Моська] (С)И. А. Крилов, :-)
Олександр Франчук
From: "Olexandr Franchuk" «[email protected]»
Subject: Re: Раскрыта тайна агрессивности Мямлика?
Date: 12 вересня 2003 р. 11:48
OKI wrote:
> "Olexandr Franchuk" «[email protected]» сообщил/сообщила...
>> OKI wrote:
>>> "Leonid" «[email protected]» сообщил/сообщила...
>>>>
>>>> Ющенку достатньо було сказати перед камерами :
>>>> якщо спіймаю цього бровка (Лєонтьєва) , то випишу 3.14здюлєй.
>>>> І все.
>>>
>>> Мямлик, он во всем мямлик
>>
>> "Увідєвші Слона, ну на нєво мєтацца
>> І лаять, і візжать, і рвацца;" ?
>> [Моська] (С)И. А. Крилов, :-)
>
> Шура, ты поражаешь нас своей начитанностью. Но к кому относится твоя цитата,
> уж не к Кате ли Чумаченко?
До осіб, які хають інших, і роблять це
виключно через усвідомлення своєї мізерності
поруч з ними.
Але це ясна річ що хтось інший, а не Ви.
Хіба що Ви думаєте інакше :-)
Олександр Франчук
From: "Olexandr Franchuk" «[email protected]»
Subject: Re: Раскрыта тайна агрессивности Мямлика?
Date: 12 вересня 2003 р. 16:35
OKI wrote:
> "Olexandr Franchuk" «[email protected]» сообщил/сообщила...
>> OKI wrote:
>>> "Olexandr Franchuk" «[email protected]» сообщил/сообщила...
>>>> OKI wrote:
>>>>>
>>>>> Мямлик, он во всем мямлик
>>>>
>>>> "Увідєвші Слона, ну на нєво мєтацца
>>>> І лаять, і візжать, і рвацца;" ?
>>>> [Моська] (С)И. А. Крилов, :-)
>>>
>>> Шура, ты поражаешь нас своей начитанностью. Но к кому относится твоя
>>> цитата, уж не к Кате ли Чумаченко?
>>
>> До осіб, які хають інших, і роблять це
>> виключно через усвідомлення своєї мізерності
>> поруч з ними.
>> Але це ясна річ що хтось інший, а не Ви.
>> Хіба що Ви думаєте інакше :-)
>
> Ты можешь убедить меня в обратном?
І не подумаю. Крім того де там мені. Ось
скажімо Ви мені тикаєте, хоч ми разом
корів і не пасли, але це мабуть характеризує
більше Вас, аніж мене. Те ж саме з Вашими
матюками. Ви можете мати іншу думку звичайно.
> В чем же ты видишь величие Ющенко? В том,
> что его склоняет каждый встречный-поперечный? Что портреты его в последнюю
> предвыборную местами висели обплеваные, обмазанные дерьмом, с выдранными
> глазами или всяческими дорисовками?
А хіба тут в Україні є щось справді українське
але не обпльоване, не обмазане лайном, з невидраними
очами і без усяческих дорисовок?
Зроблених Вами і масами таких як Ви?
Тільки не тіште себе, що ви - більшість.
Наявність піни та усього іншого такого легшого
від води на поверхні зовсім не означає, що
за кілька сантиметрів нижче не починається
кілометрова товща чистої води.
І більшість нормальних людей знають, хто оте все
робить. І тому коли моськи заходяться
"І лаять, і візжать, і рвацца", то це важко
сприймати інакше, аніж що вони помітили справді
когось непересічного, людину.
> А может в том, что его портреты
> чередуясь с Юлиными удостаиваются чести висеть у меня на дартсе? А может
> величие ты видишь в жизни (в том числе и личной) под увиличительным стеклом
> или "За стеклом"?
> Шурик, раз он сунулся на сцену, то значит о нем может высказать мнения любой
> не ленивый. Понял? Мы же перетираем Шеву, Реброва энд компани, но при этом
> не обсуждаем способность Шуры Франчука обращаться с мячиком. А почему?
> Правильно, потому, что твой удел не на поле ноги ЛОМАТЬ, а наоборот, СТРОИТЬ
> в палате из себя этакого залихватского укра.
Укра? Що це таке? Вам щось привиділося.
Перехрестіться, може пройде.
Олександр Франчук
From: "Olexandr Franchuk" «[email protected]»
Subject: Re: Раскрыта тайна агрессивности Мямлика?
Date: 15 вересня 2003 р. 9:43
"OKI" «[email protected]» wrote:
> "Olexandr Franchuk" «[email protected]» сообщил/сообщила...
>>
>> Ось скажімо Ви мені тикаєте, хоч ми разом
>> корів і не пасли, але це мабуть характеризує
>> більше Вас, аніж мене. Те ж саме з Вашими
>> матюками. Ви можете мати іншу думку звичайно.
>
> Я не имею привычки обращаться на Вы к субъктам, мягко
> говоря, не вызывающим у меня уважения. Поэтому ни ты,
> ни Сева не дождетесь такого обращения.
Розумію Вас. Ви "поважаєте" виключно осіб,
наповнених ненавистю до свого рідного народу.
Однак повагою таке Ваше почуття називати
було б досить непросто. Крім того, хоч тут у
форумі й повно повноцінних покидьків невідомих
народів, які усі цілковито вписуються в Ваші
критерії "поваги", але ні до кого з них я щось не
помічав, щоб Ви зверталися на "Ви". Так що боюсь
навряд чи взагалі хто од Вас такого звертання
колись діждеться. Але не думаю однак що хоч один
є хтось такий, щоби справді чекав од Вас на таке
звертання.
>>> В чем же ты видишь величие Ющенко? В том,
>>> что его склоняет каждый встречный-поперечный? Что
>>> портреты его в последнюю
>>> предвыборную местами висели обплеваные, обмазанные
>>> дерьмом, с выдранными глазами или всяческими дорисовками?
>>
>> А хіба тут в Україні є щось справді українське
>> але не обпльоване, не обмазане лайном, з невидраними
>> очами і без усяческих дорисовок?
>> Зроблених Вами і масами таких як Ви?
>
> Йоптить, ты и в этом нашел доказательство своей украинственности!! :о))
Кожній людині, яка не позбулася іще решток
здорового глузду, цілком ясно, що обпльовують,
обмазують лайном, видирають очі та роблять
усяческі дорисовки не хтось інший, а такі як Ви,
повні злоби й ненависті люди. І то навіть без
різниці, що саме конкретно вони обпльовують,
обмазують лайном, де видирають очі чи роблять
усяческі дорисовки. Що саме обпльовувати,
обмазувати лайном, де видирати очі та робити
усяческі дорисовки залежить тільки від Ваших
подальших намірів. Але кожній нормальній
людині ясно, що нормальна людина такого
робити не буде в жодному випадку.
І коли на хвильку зупинитися на тому, а що ж
насправді означає обпльовування, обмазування
лайном, видирання очей та усяческі дорисовки,
то одразу ж видно от що.
Перше, що на прилеглій території, де помічені
обпльовування, обмазування лайном, видирання
очей та усяческі дорисовки, окрім нормальних
людей, мешкають також і покидьки, повні злоби
та ненависті. Без злоби, без ненависті
обпльовувати, обмазувати лайном, видирати очі
та робити усяческі дорисовки ясно що ніхто б не
став.
Друге, що психіка цих покидьків в корені
відмінна від психіки нормальних людей, тому
що як для нормальних людей, то обпльовування,
обмазування лайном, видирання очей та роблення
усяческих дорисовок, (як до речі і Ваші матюки),
свідчать виключно про авторів усіх цих акцій.
У той час як автори обпльовувань, обмазувань
лайном, видирань очей та усяческих дорисовок
(а також автори привселюдних матюків, як наприклад
ось Ви) вважають, що своїми негідними діями
нібито принижують об'єкт своєї ненависті. Це не
єдиний самообман, до якого вдаються покидьки,
щоб і надалі підтримувати свою товсту пиху на
належному рівні.
Ще одним суттєвим моментом є певність стосовно
безкарності своїх дещо протиправних дій. Це
означає не що інше, як наявність в місцевих
правоохоронних та владних установах достатньої
їх підтримки, тому що жоден боягузливий покидьок,
для якого в природі не існує нічого, що би хоч
трохи за цінністю наближалося до дорогоцінності
його власної шкури, не робив би обпльовувань,
обмазувань лайном, видирань очей та усяческих
дорисовок, якби при цьому був хоч якийсь маленький
ризик.
Ну і нарешті щоб в усій околиці щось обплювати,
обмазати лайном, видрати очі та поробити усяческі
дорисовки, достатньо зовсім невеликої кількості
нормальних покидьків.
>> Тільки не тіште себе, що ви - більшість.
>> Наявність піни та усього іншого такого легшого
>> від води на поверхні зовсім не означає, що
>> за кілька сантиметрів нижче не починається
>> кілометрова товща чистої води.
>
> Шурик, а тебе разве не известно, что "за кілька
> сантиметрів нижче" начинается уровень "DOWN" :о)
А може насправді піна (разом з масами усього
отого легшого від води і Вами на поверхні,
через що оте все так кидається в очі) цілком ясно
й однозначно усвідомлює, що там, в глибині, не
що інше, як справді чиста вода. І чи не
усвідомленням саме цього факту пояснюється
перманентна злоба покидьків невідомих народів.
>> І більшість нормальних людей знають, хто оте все
>> робить. І тому коли моськи заходяться
>> "І лаять, і візжать, і рвацца", то це важко
>> сприймати інакше, аніж що вони помітили справді
>> когось непересічного, людину.
>
> Да чего там скромничать, скажи уже сразу СЛОНА!
> Вобщем к нам приехал цирк.
Невже Ви, шановний ОКІ, уже настільки вжилися
в роль Моськи, що починаєте вимагати, щоб
нормальну людину називали Слоном.
Але ж навіть і Ви насправді не зовсім Моська.
Просто Вашу реакцію (а також реакцію інших
покидьків невідомих народів) на нормальних
людей на диво влучно змалював Крилов у своїй
знаменитій байці.
>> Укра? Що це таке? Вам щось привиділося.
>> Перехрестіться, .
>
> Пааашел на
... [ матерщину ОКІ у відповідь на просту пропозицію
перехреститися викинуто ]
Цей форум зрештою немодерований дискусійний,
і хто що має, з тим тут і перебуває. Шкода, що ОКІ
остаточно вичерпався, а на дні, окрім матюків, нічого
не знайшлося. Може хтось допоможе цьому покидьку?
Як на мене, то дискусувати цікаво з протилежно
думаючими опонентами, дискусія з однодумцями
може кому й і цікава, але то вже не зовсім дискусія.
Одначе коли інтелект опонента починає не виходити за
межі матерщини, то інтерес дискусії також дещо падає.
Хоч слід віддати належне шановному ОКІ, наразі серед
відвертих покидьків невідомих народів в укрполітному
форумі він мабуть найкращий (і найнеполохливіший).
Олександр Франчук
From: "Olexandr Franchuk" «[email protected]»
Subject: Re: Раскрыта тайна агрессивности Мямлика?
Date: 15 вересня 2003 р. 15:15
"OKI" «[email protected]» wrote:
> "Olexandr Franchuk" «[email protected]» сообщил/сообщила...
>>
>> Розумію Вас. Ви "поважаєте" виключно осіб,
>> наповнених ненавистю до свого рідного народу.
>> Однак повагою таке Ваше почуття називати
>> було б досить непросто. Крім того, хоч тут у
>> форумі й повно повноцінних покидьків невідомих
>> народів, які усі цілковито вписуються в Ваші
>> критерії "поваги", але ні до кого з них я щось не
>> помічав, щоб Ви зверталися на "Ви". Так що боюсь
>> навряд чи взагалі хто од Вас такого звертання
>> колись діждеться. Але не думаю однак що хоч один
>> є хтось такий, щоби справді чекав од Вас на таке
>> звертання.
>
> Видать все твое внимание поглощено составлением словообразований. Только
> рановато ты на на люди выперся с таким убогим словарным запасом.
> Не в качестве оправдания, а дабы усовестить тебя в невнимательности. К пану
> Владимиру и пану Фермеру я обращаюсь исключительно на Вы - разница в
> возрасте обязывает. С некоторыми другымы товарисчамы на "Ты" перешли по
> обоюдному согласию. А ваще не спорю, амикошонство свойствено моей натуре.
Вірю Вам на слово, що до Владимира і пана Фермера
Ви звертаєтесь на "Ви". Я цього не помічав мабуть
через прикрий брак уваги до Вашої шановної персони.
Чи правильно буде сказати, що Ви поважаєте Владимира
і пана Фермера в основному через відсутність у них
національності? Старших од Вас тут більше ніж двоє.
>> Кожній людині, яка не позбулася іще решток
>> здорового глузду, цілком ясно, що обпльовують,
>> обмазують лайном, видирають очі та роблять
>> усяческі дорисовки не хтось інший, а такі як Ви,
>> повні злоби й ненависті люди. І то навіть без
>> різниці, що саме конкретно вони обпльовують,
>> обмазують лайном, де видирають очі чи роблять
>> усяческі дорисовки. Що саме обпльовувати,
>> обмазувати лайном, де видирати очі та робити
>> усяческі дорисовки залежить тільки від Ваших
>> подальших намірів. Але кожній нормальній
>> людині ясно, що нормальна людина такого
>> робити не буде в жодному випадку.
>
> Шурик, чем вызвана серия повторений? Ты начал заикаться от волнения, сильное
> эхооооооо не канале, восхищаешься придуманным словосочетанием или тебе
> платят пословно? Ты еще с Маяковского пример возьми и начни пейсать по
> одному слову в строке.
Це Ви про що, про обпльовування, обмазування
лайном, видирання очей та усяческі дорисовки,
чим частенько займаєтесь Ви чи (також) ті, кого
Ви "поважаєте", чи про щось інше? Кажіть прямо.
>> І коли на хвильку зупинитися на тому, а що ж
>> насправді означає обпльовування, обмазування
>> лайном, видирання очей та усяческі дорисовки,
>> то одразу ж видно от що.
>> Перше, що на прилеглій території, де помічені
>> обпльовування, обмазування лайном, видирання
>> очей та усяческі дорисовки, окрім нормальних
>> людей, мешкають також і покидьки, повні злоби
>> та ненависті. Без злоби, без ненависті
>> обпльовувати, обмазувати лайном, видирати очі
>> та робити усяческі дорисовки ясно що ніхто б не
>> став.
>> Друге, що психіка цих покидьків в корені
>> відмінна від психіки нормальних людей, тому
>> що як для нормальних людей, то обпльовування,
>> обмазування лайном, видирання очей та роблення
>> усяческих дорисовок, (як до речі і Ваші матюки),
>> свідчать виключно про авторів усіх цих акцій.
>> У той час як автори обпльовувань, обмазувань
>> лайном, видирань очей та усяческих дорисовок
>> (а також автори привселюдних матюків, як наприклад
>> ось Ви) вважають, що своїми негідними діями
>> нібито принижують об'єкт своєї ненависті. Це не
>> єдиний самообман, до якого вдаються покидьки,
>> щоб і надалі підтримувати свою товсту пиху на
>> належному рівні.
>> Ще одним суттєвим моментом є певність стосовно
>> безкарності своїх дещо протиправних дій. Це
>> означає не що інше, як наявність в місцевих
>> правоохоронних та владних установах достатньої
>> їх підтримки, тому що жоден боягузливий покидьок,
>> для якого в природі не існує нічого, що би хоч
>> трохи за цінністю наближалося до дорогоцінності
>> його власної шкури, не робив би обпльовувань,
>> обмазувань лайном, видирань очей та усяческих
>> дорисовок, якби при цьому був хоч якийсь маленький
>> ризик.
>> Ну і нарешті щоб в усій околиці щось обплювати,
>> обмазати лайном, видрати очі та поробити усяческі
>> дорисовки, достатньо зовсім невеликої кількості
>> нормальних покидьків.
>
[ОКІ-матерщина викинута]
> Шура, это ты пытался продемонстрировать мне литературный прием под
> кодовым названием "многократное повторение" или просто у тебя в бестолковке
> пластинка заела? А может главврач сжалился над тобой и решил взять на
> очередные гастроли театра вашего дурдома по Польше и теперь усиленно
> репетируешь экспрессию?
Ви мабуть, як і я, також не ідеал, але це нічого.
Головне, що Ви усе тут вище зрозуміли і зауважень
по суті у Вас жодних нема. Саме це я мав на меті,
коли пробував зрозуміти, а що ж насправді означають
Ваші обпльовування, обмазування лайном, видирання
очей та усяческі дорисовки.
>> Невже Ви, шановний ОКІ, уже настільки вжилися
>> в роль Моськи, що починаєте вимагати, щоб
>> нормальну людину називали Слоном.
>
> Я рад, что хоть по своему поводу ты не питаешь иллюзий :о))
>
>> Але ж навіть і Ви насправді не зовсім Моська.
>> Просто Вашу реакцію (а також реакцію інших
>> покидьків невідомих народів) на нормальних
>> людей на диво влучно змалював Крилов у своїй
>> знаменитій байці.
>
> Считай, что ты меня сразил своим кругозором и начитанностью :о)
Приємно бачити, що ми обоє однаково нереконані,
що Ви не Моська.
Олександр Франчук
From: "Olexandr Franchuk" «[email protected]»
Subject: Re: Раскрыта тайна агрессивности Мямлика?
Date: 16 вересня 2003 р. 9:50
"OKI" «[email protected]» wrote:
> "Olexandr Franchuk" «[email protected]» сообщил/сообщила...
>>
>> Ви мабуть, як і я, також не ідеал, але це нічого.
>> Головне, що Ви усе тут вище зрозуміли і зауважень
>> по суті у Вас жодних нема. Саме це я мав на меті,
>
> Спорить с больным? Это не наш метод!
>
>> коли пробував зрозуміти, а що ж насправді означають
>> Ваші обпльовування, обмазування лайном, видирання
>> очей та усяческі дорисовки.
>
> Ты хочеш возложить на меня славу за деяния всего прогрессивного
> человечества? Скромность мне не позволяет с этим согласиться
Припустимо що Ви праві. Однак з огляду на наявність
в природі обпльовувань, обмазувань лайном, видирань
очей та усяческих дорисовок, і допускаючи, що вони
не самі по собі десь узялись, приходимо до парадоксально
неочевидного висновку, що хтось таки їх робить. Це
значить що Ваша скромність потребує невеличкого
доповнення у вигляді висловлення Вашої думки на тему а
хто ж оте все (обпльовування, обмазування лайном,
видирання очей та усяческі дорисовки) робить. Може це ті,
хто люблять свій рідний народ, як на Вашу шановну думку,
таким займаються?
А покидьки невідомих народів зовсім ні при чому, як от
наприклад Москва стосовно голодоморів 20-го сторіччя
в Україні.
Більшості українських політиків цілком ясно, що раз
Черномирдін сказав, то Москва звісно що до голодоморів в
Україні не має жодного відношення. І раз так, це кожен
розуміє, то слід негайно підписати з Москвою геть усе те,
про що уже давно так мріють усі до одного ті, кого при
кожній згадці про будь-щось українське аж корчить та
нудить від ненависті. Продуктами тої нудоти битком набитий
даний форум. Як і захопленими висловами про ЄЕП від тих же
самих осіб.
Олександр Франчук
From: "Olexandr Franchuk" «[email protected]»
Subject: Re: Судьбу ЕЭП определяют в Ялте
Date: 19 вересня 2003 р. 15:41
Dmitry Trunikov «[email protected]» wrote in message
news: [email protected]...
>
> http://news.bbc.co.uk/hi/russian/news/newsid_3120000/3120612.stm
> Судьбу ЕЭП определяют в Ялте
[...]
> В Украине опасаются, что ЕЭП повредит отношениям с ЕС и ВТО
[...]
> "Главный вопрос, в каком виде будет подписан этот документ", -
> передает корреспондент Би-би-си.
[...]
Хоч текст угоди бачив мало хто і режим розробки
документів непрозорий, однак сумніву в тому, що
він гарно звучить, досить мало.
Тому навряд чи головним питанням стосовно цієї
угоди буде вигляд підписаного документу, а головною
небезпекою - що ЄЕП зашкодить взаєминам України з
ЄС та НАТО.
При укладанні такого роду угод вирішальне значення
має не так текст угоди, як з _ким_ вона укладається.
Для прикладу, кому цікаво, порийтесь в тексті
угоди про утворення СССР початку 20-х років. І
спробуй хто знайди там пункт про три голодомори
в Україні, з допомогою яких Москва убила одних
тільки малих українських дітей за найскромнішими
оцінками мільйони.
Повинна принаймні бути ясність, коли є намір
укладати такого масштабу угоду. Ясність щодо
того, що партнер не тримає разом з милою
усмішкою камінь за пазухою.
Однак якраз стосовно Москви повна й вичерпна
ясність є у прямо протилежному. Коли устами своїх
найповноважніших представників Москва заявляє, що
не має жодного відношення до голодоморів 20-го
сторіччя в Україні, то це має вигляд не чогось
іншого, а прямої нахабної брехні прямо в очі.
А от позиція українського політикуму, якому плюють
в очі, а він каже, що то дощ іде, має досить таки
жалюгідний вигляд. А особливо ще й з огляду на
недавні спроби вибачатись від імені українського
народу деяких високопоставлених урядовців, які
вже давно зобовязані були зажадати вибачень за
убивство голодоморами 20-го сторіччя багатьох
мільйонів українців, але не мають і гадки робити
це. Інформацію про кількість тих мільйонів убитих
чудових людей і далі приховує та ж Москва, так
само й гадки не маючи розсекречувати інформацію про
те, як вона готувала убивство і убивала українських
дітей, а потім приховувала від світу свої гігантські
злочини.
Олександр Франчук
From: "Olexandr Franchuk" «[email protected]»
Subject: Re: Судьбу ЕЭП определяют в Ялте
Date: 21 вересня 2003 р. 15:35
Rostyslav Pelekhovych wrote:
> "Olexandr Franchuk" «[email protected]» wrote...
>> Dmitry Trunikov «[email protected]» wrote...
>>>
>>> http://news.bbc.co.uk/hi/russian/news/newsid_3120000/3120612.stm
>>> Судьбу ЕЭП определяют в Ялте
>> [...]
>>> В Украине опасаются, что ЕЭП повредит отношениям с ЕС и ВТО
>> [...]
>>> "Главный вопрос, в каком виде будет подписан этот документ", -
>>> передает корреспондент Би-би-си.
>> [...]
>>
>> Хоч текст угоди бачив мало хто і режим розробки
>> документів непрозорий, однак сумніву в тому, що
>> він гарно звучить, досить мало.
>
> Та є вже давно текст Угоди, я навіть уривки сюди надсилав.
> Подивіться на Укр.Правді.
Дійсно, недодивився :-(
Але коли відверто, то й і не шукав. І то навіть не
тому, що неодноразово чув, що розробка документу
ведеться в непрозорому режимі, а в основному через
те, що (повторюсь):
{
навряд чи головним питанням стосовно цієї
угоди буде вигляд підписаного документу, а головною
небезпекою - що ЄЕП зашкодить взаєминам України з
ЄС та НАТО.
При укладанні такого роду угод вирішальне значення
має не так текст угоди, як з _ким_ вона укладається.
Для прикладу, кому цікаво, порийтесь в тексті
угоди про утворення СССР початку 20-х років. І
спробуй хто знайди там пункт про три голодомори
в Україні, з допомогою яких Москва убила одних
тільки малих українських дітей за найскромнішими
оцінками мільйони.
Повинна принаймні бути ясність, коли є намір
укладати такого масштабу угоду. Ясність щодо
того, що партнер не тримає разом з милою
усмішкою камінь за пазухою.
Однак якраз стосовно Москви повна й вичерпна
ясність є у прямо протилежному. Коли устами своїх
найповноважніших представників Москва заявляє, що
не має жодного відношення до голодоморів 20-го
сторіччя в Україні, то це має вигляд не чогось
іншого, а прямої нахабної брехні прямо в очі.
А от позиція українського політикуму, якому плюють
в очі, а він каже, що то дощ іде, має досить таки
жалюгідний вигляд. А особливо ще й з огляду на
недавні спроби вибачатись від імені українського
народу деяких високопоставлених урядовців, які
вже давно зобовязані були зажадати вибачень за
убивство голодоморами 20-го сторіччя багатьох
мільйонів українців, але не мають і гадки робити
це. Інформацію про кількість тих мільйонів убитих
чудових людей і далі приховує та ж Москва, так
само й гадки не маючи розсекречувати інформацію про
те, як вона готувала убивство і убивала українських
дітей, а потім приховувала від світу свої гігантські
злочини.
}
Також доречним буде нагадати:
(
_From: Olexandr Franchuk «[email protected]»
_Newsgroups: ukr.politics
_Subject: Четвертий московський ривок
_Date: Sun, 30 Mar 2003 17:47:37 GMT
)
.---------->
Московські автори написали:
(С. Валянский, Д. Калюжный, Москва, "Вече", 2001,
"Другая история Руси", c. 94-96)
>
> Общество и экономика России имеют скачкообразный путь
> развития, движение "рывками". [...] Когда отставание становится
> нестерпимым, происходит рывок, и через напряжение всех сил
> и потерю жизни части населения страна достигает могущества.
> [...]
> Ясно, что подобный рывок можно осуществить лишь за счет
> кого-то, причем известно кого: за счет крестьян. Благо, их
> всегда было больше 90% населения. Многие из них не пережили
> этих реформ!
> [...]
> Таких рывков случалось не так много в истории России, и были
> они разной амплитуды. Но крупных за последние пятьсот лет
> было всего три. Первый, во времена Ивана Грозного, в момент
> становления централизованного Русского государства. Второй -
> при Петре I, при становлении Российской империи. Третий, во
> времена Сталина, при становлении СССР как индустриальной
> державы. Четвертый вызывается необходимостью входа России
> в информационное общество.
У результаті кількох років напруженої роботи московський
інтелект нарешті виробив відповідь на запитання "что нам
дєлать с Украіной". У вигляді теорії четвертого московського
скачка "с патєрєй жізні часті насєлєнія".
Отже є повна ясність - конче потрібен четвертий ривок для
"входа России в информационное общество", яке не якийсь там
далекий прогноз, а уже давно цілком реальна річ. Тобто
четвертий ривок потрібен не колись якось невідомо коли, а
терміново зараз, вже, тепер. І оскільки "подобный рывок
можно осуществить лишь за счет кого-то", хто, що поробиш,
не переживе даного ривка, то як негайно не почати
ворушитися стосовно чогось на кшталт утворення єдиного
економічного простору. Кого ж у ньому у черговий раз
призначити на роль сміття історії? На це питання із таким
грандіозним досвідом трикратного убивання та приховування
трупів українців, як у Москві, можна не дуже переживати,
відповідь також напевно що вже готова, як і пояснення на
потім, на період після учинення задуманого злочину.
Що поробиш, були тяжкі роки, але зате який був досягнутий
прогрес. З уже непрогресивного індустріального суспільства
увійшли в інформаційне.
У той час, як здоровий глузд підказує, що прогрес завжди
був, є, і залишиться й надалі одним і тим самим - на відміну
від його наслідків. Позавчора найбільш помітним наслідком
прогресу було індустріальне суспільство. Вчора й сьогодні -
інформаційне. Не доводиться сумніватися, що завтра це вже
буде щось інше. Ті речі, які нещодавно здавалися прогресом,
тепер видаються уже мало що не його гальмом.
Як от наприклад нещодавнє вбивство за допомогою голодоморів
20-го сторіччя в Україні нам невідомої кількості мільйонів
українців (точне їх число зберігається в московських
спецхранах), вбивці намагаються видати за мало як не
необхідну жертву на користь прогресу, тобто індустріалізації.
А вже тепер приводом для планування нового величезного
убивства є нібито потреба стати інформаційним суспільством.
Що прогрес пішов далі, то це видно не усім, а от його останній,
добре видимий наслідок, тепер уже годиться для обґрунтування
проекту нового гігантського московського злочину. Той новий
наслідок прогресу годиться тому, що він усім добре відомий.
А що стосується "невловимої", справжньої суті прогресу -
удосконалення взаємин між людьми, то подати її, як базу
(підставу) для хоч одного з грандіозних убивств, ну ніяк не
вийде. Це однаково стосується як убивств у минулому, так і
знов запланованих вбивств.
Тим більше, що очевидною й об'єктивно найбільшою перешкодою
суті прогресу, тобто вдосконалення міжлюдських взаємин, є
якраз саме те, без чого убивці українського народу не
змогли б а ні на одну крихітну мить продовжити своє
існування у вигляді давно консолідованої злочинної зграї.
І ця перешкода справжнього прогресу одночасно є суттю
московського злочинного оргутворення. Це бездонна
брехливість наскрізь.
Інакше кажучи, нове заплановане в Москві грандіозне
вбивство (так само як і вчинені убивства в минулому)
у принципі не змогло б сприяти якомусь справді прогресу.
А от чим насправді можна було б пояснити потребу
московського злочинного оргутворення убивати, тільки
внутрішньою необхідністю чи ще чимось - це
вже інше питання.
<-----------.
Олександр Франчук
