Зачарований ліс

Дивовижних химер зачарований ліс -
чорне лихо тому, хто сюди забреде:
сотні хижих потвор тут зібрались колись
обживати гілля та лякати людей.

Замість мавок і відьом - створіння нові:
тут кружляють хитріше, підступніше б'ють...
Стільки крови поп'ють, що зненавидиш світ -
тут полюють на душу, на душу твою!

Озбройся шляхетністю проти лихого,
озбройся знанням проти хитрого ти,
озбройся мечем проти хитрого й злого,
і йди, щоб здолати, щоб витримати...

Не дай їм убити кохання!

Будь уважний, пильнуй, бо потрапиш до лап
тих, що ніжно співають та шкури деруть.
Князь-герой скине маску - а там вовкулак,
що вночі точить кігті об чорну діру!

Хай не звабить тебе й Королева Мара,
що до подвигів кличе, за славою зве:
холод серця її передвіщує крах,
порожнеча очей нищить будь-що живе...

Озбройся шляхетністю проти лихого,
озбройся знанням проти хитрого ти,
озбройся мечем проти хитрого й злого,
і йди, щоб здолати, щоб витримати!

Неси смолоскипом кохання!

Хоч не кожен наважиться лісом ходить -
в тебе страху нема; втім, і вибору теж:
ти народжений тут! Світ примар і страхіть
душить змалку тебе, Не здолаєш - помреш!

Чи ти вигострив добре з осики кілок?
Чи надійнії лати обрав ти собі?
Поможи тобі Бог! Наближається строк.
Час зробити цей крок! Час почати цей бій!

Озбройся шляхетністю проти лихого,
озбройся знанням проти хитрого ти,
озбройся мечем проти хитрого й злого,
і йди, щоб здолати, щоб витримати!

Щоб вічно палало кохання!

На перелік віршів
На головну сторінку