Впали рядна на поля,
Впали рядна білі.
Білі гуси віддаля
На них легко сіли.
Вкрився обрій молоком,
Загубився обрій.
Десь куняє за селом
Буревій хоробрий
Сонце падає на скло,
Відбирає очі.
Раптом вихром понесло,
Ніби хтось наврочив.
Пада пір'я, пада пух,
Вітер їх зганяє,
Як предтеча завірюх,
Круговертям грає.
Ясне сонце, білий світ
Криє пеленою.
Суне сніжний, суне цвіт
Темною стіною.
Ні дороги, ні стежин,
Хоч заплач, не видно.
Шарпа браму, шарпа тин
Буревій єхидний.
Завертілось, загуло...
Прогуде до ранку.
Замете до стріх село -
Не побачиш ганку
