Пісня
Я ще стріну тебе, як єдину, одну,
Незамінну в віках найдорожчий мій цвіт.
І ми підемо в даль, в миттьову далину,
Я для тебе знайду відзолочений світ.
Все життя я блукав по дорогах чужих,
У біді, в помилках невтарачаючи мрій.
І здавалось завжди, що ніколи не жив,
Все шукав по світах образ твій, образ твій.
Бо ти казка моя, бо ти мука моя,
Яку знав я давно, яку знаю й тепер.
Це душа золота, це голівка твоя,
Твої очі ясні, як прозорість озер.
Ти прийди, появись... Щастя нас не мене
Чи то в день, чи то вночі, по весні, восени,
Коли небо в зірках чи, як синь, чарівне
Будить в серці палкім найчудовіші сни.
Ти прийди, появись... Я чекає тебе,
Коли вітер гуде чи лютує гроза.
Лиш тобі, дорогій, віддаю я себе,
Непорочну любов, як дитини сльоза.
Я без тебе, мов тінь і холодна й сумна,
Проживаю свій рік вечоровим життям.
Де ти, мріє моя, ти єдина, одна?
Де ти, сонце моє, мій сердечний бальзам?
