Скажіть мені незрячому, сліпому,
Притихлі лицарі буремних літ,
Чи мучить вас, чи кличе вас додому
Дзвінкий, як грім, Тарасів Заповіт?
Десь в світі кривднім, усіма забутий,
До скону б'ється зранений араб...
Чи сняться вам нові Базари й Крути
І береги спаплюжені Славути,
Де спить в землі Титан? Не раб!
І вже скажу від себе без приваб,
Що серце чуйне так заб'ється...
Вхопив би камінь, як палкий араб...
Нехай недоля з мене не сміється
