Йоганн Вольфганг ГЬОТЕ
(1749 - 1832)
- німецький поет і мислитель
РИБАЛКА
Вода шумить, ріка повніє,
Рибалка всівсь і жде клювка,
Хоч серце юне й байдужіє, -
Очей не зводить з поплавка.
І він сидить і слуха клекіт,
То хвиля хвилю порива.
Аж чує сплеск і тихий шепіт -
З води русалка виплива.
Вона співа, вона говорить:
"Чом вабиш мій коханий рід
На вудку смерти, чорне горе?
Невже ти підлий рибоїд?
Якби ти відав, як щасливо
Живеться рибонькам на дні,
Ти б сам під воду йшов сміливо
І жив би в щасті, вір мені!
Поглянь - побачиш сонце в морі,
Вночі побачиш молодик.
У цій воді, ясній, прозорій,
Ти жив би, ніби водяник.
Поглянь на небо під водою,
На цю яскраву вогку синь.
Тут царство є. Живи зі мною,
Іди до нас, а вудку кинь"
Вода шумить, ріка повніє,
Так мило в ній його ногам!
А серце б'ється, серце мліє,
Цілунку чує фіміам.
Вона говорить і співає,
За руку тягне, він іде.
Пішов. Куди? Ніхто не знає.
Його не бачили ніде.
