1
Така бездушна і сліпа,
Усіх світів бридка повія,
На щастя, на добро скупа,
З іменем згубним - Безнадія.
Зима чи літо, степ чи гори,
Ліван, Кавказ, Китай, Сибір -
Ти всюди сієш тільки горе,
Напившись крові, мов вампір
В циклонах гине Бангладеш
За дітьми плаче Україна,
А ти, ненависна, бредеш
І кров сягає по коліна.
Бреди, бреди, вже близько час,
І ти впадеш на землю трупом.
Новий закон розсудить нас.
Яка ж бо ти сліпа і глупа!
2
Ти не порадившись зі мною,
Вела мене в незнаний світ,
Не в той, що мрією ясною
Манив до себе з юних літ.
Вела в дороги невідомі,
Вела, вела і завела.
Тепер нема в моєму домі
Пів міста друзів, пів села.
Щодня в двобої з самотою
Я віршем забиваю дух,
Дзвінок на дверях сиротою
Жаліє мій сумирний слух.
В степу попасти до води,
Що б'є джерельцем у ярку,
Далекі віднайти сліди
Чи вдасться ще раз на віку?
