У домі пишнім гамір, крик,
Рясні на віях сльози.
Вмирає згода, мов квітник
Зимою на морозі.
У домі пишнім гамір стих,
Гуде блаженна тиша.
І слів образливих, гірких
Злостивість не колише.
І знову щастя розцвіло.
Запахли квіти ніжні.
А крику ніби й не було,
Й з усього стало смішно.
