Берези, берізоньки білі,
Задивлені весело в світ,
За вами, над вами злетіли
Літа мої в неба зеніт.
Вмирали у битвах, кровились,
Змінили тьму- тьмущу орбіт,
Марніли, мужніли, срібились,
Любили березовий цвіт.
Блукали у горах, у морі,
Студились у хвилях озер,
Згоряли в бездомному горі,
Та я ще живий, ще не вмер.
Берези, берізоньки білі,
Яз вами живу і творю.
Якщо б ви на вітрі згоріли, -
Я й сам самотою згорю.
